КультураКарабінери, гіперфемінність, бейсболки. Як стиль лесбійок продовжує формувати сучасні тренди?
І чому варто згадувати їхній внесок?
У повсякденні ми часто стикаємося з квір культурою. Наприклад, популярні нині сленгові слова «слей», «квін» або yaass у своєму сучасному значенні прийшли з болрумів – ЛГБТК+-субкультури, заснованої темношкірими та латиноамериканськими квір-людьми. Популярний стиль танцю Vogue також прийшов із болрумів Нью-Йорка.
Водночас не завжди гетеросексуальні цисгендерні люди знають, що певні явища прийшли в мейнстрим саме з квір культури. А коли люди сліпо запозичують елементи культури, але не розуміють їхнє походження або не поважають спільноти, що їх створила, це межує з апропріацією.
Це особливо шкідливо, коли йдеться про моду. Квір спільнота часто використовує одяг та аксесуари для того, щоби бути помітними для своїх. Тож коли люди поза спільнотою використовують такі сигнали, а потім ображаються, що до них підходять знайомитися, вони створюють небезпечний простір. Те, що колись було маркером прийняття та розуміння, перетворюється так на травматичний досвід для творців цих маркерів.
Розбираємося, які сучасні модні тренди беруть початок зі стилю лесбійок і чому квір мода почала так швидко проникати в мейнстрим.
Матеріал реалізовано громадською організацією «Почута» за сприяння RFSL – Шведської федерації за права ЛГБТІК.
Уніформа дайк
Мода лесбійок часто бунтівна. Вона переосмислює норми того, як має й може виглядати жінка, тому що спирається на вільні пошуки себе, а не нав’язані патріархальним суспільством образи або тренди. Головна ціль – віднайти власний візуальний код, зрозуміти, що змушує тебе почуватися красивою, або привабливою, або унікальною, або просто влитися до своєї спільноти.
Бутчі, наприклад, надають перевагу маскулінним силуетам, бо почуваються в них собою. Проте й раніше, і зараз такий одяг може бути не зовсім безпечним.
Раніше жінок в маскулінному одязі вважали гидкими, некрасивими, ледь не божевільними. Навіть суфражистки заохочували своїх членкинь одягатися жіночно й елегантно, щоб не втратити повагу в суспільства.
У 20-му столітті у США закони проти маскарадів використовували для того, щоб переслідувати квір людей, які не одягаються відповідно до свого гендеру. Серед ком’юніті це неформально називали «закон трьох речей» – радили збирати луки так, щоб у них були як мінімум три речі, що відповідають їхньому гендеру, щоб не потрапити в руки поліції. У своїй книжці Unsuitable: A History of Lesbian Fashion історикиня Елеонора Медгьорст ділиться цитатою лесбійки Расті Браун, якій було дуже важко дотримуватися цього правила: «Я була молода, у мене ще не виросли груди, то на що мені було начіпляти той бюстгальтер? Мені також не дуже комфортно в мереживних трусиках. А якщо я в штанях, то мені точно не треба до них гарненьке пальто. Тому в мене ніяк не виходило зібрати ці три фемінні елементи в образі». Расті неодноразово заарештовували, проте вона продовжувала носити сорочки та штани, бо самовираження було їй надто важливим.
Пізніше сформувалася така собі «уніформа дайк», що складалася з джинсів, сорочки та важких чоботів на кшталт Doc Martens. Також популярними були комбінезони – безформні, маскулінні й такі зручні. З байкерської моди лесбійки взяли шкірянки.
Зараз у більшості країн жінки можуть вільно носити штані, а чоловічі силуети, особливо у класичних штанях і піджаках, є трендовими. Лесбійки були не єдиними, хто популяризував штани, джинси та сорочки, проте вони мали великий вплив на їхню нормалізацію на вулицях. Зараз такий одяг люблять не лише, тому що тепер так можна й модно, а й тому, що це просто зручно та практично в повсякденному житті.
Водночас стиль маскулінних лесбійок досі лишається доволі унікальним, і вони можуть стикатися з переслідуваннями через це.
Femme-meninity
Стиль бутчів і дайків домінував в історії лесбійської моди, їх легко було помітити та категоризувати. Іноді навіть фем лесбійки відчували потребу одягатися більш маскулінно, щоби бути більш помітними, хоча це могло й не відображати їхнього справжнього відчуття себе.
Та загалом фем лесбійки часто обирали тренди, що були популярними й серед гетерожінок, тому про їхній стиль відомо менше. Як зазначає Елеонора Медгьорст, вони також могли додати елементи, які не були типовими для свого часу: чорна сумка, зачіска з начісуванням або бабетта. Пізніше фем лесбійки почали комбінувати фемінні елементи з більш маскулінними – наприклад, поєднували легку спідницю із сорочкою або одягали джинси та байкерські шкірянки, проте завершували образ яскравим макіяжем і підборами, короткими стрижками.
У 21 столітті фем луки стали більш помітними, оскільки вони пішли в гіперфемінність, яка не має на меті привабити чоловіка. Це про яскраві кольори, змішування патернів, безформенні сукні, величезні сережки, довгі картаті спідниці й оверсайз-светри, мереживо, рюші тощо. У центрі – гра з жіночністю, її пошук і переосмислення, свобода експерименту.
Наразі цей тренд підхопила й мейнстрим-мода – у TikTok це називаються men-repellent outfit, тобто фемінний лук, який водночас відштовхне чоловіків, бо вони не вважатимуть його сексуальним або привабливим. Та сенс змінився, бо якщо одягаючись лесбійки думають про те, що вони вважають красивим або що сподобається іншим жінкам, гетерожінки часто орієнтуються на чоловіків і їхні вподобання для того, щоб піти методом від супротивного. Цей тренд досі ставить у центр чоловіка і є радше виявом гетеропесимізму, коли гетерожінки не хочуть зустрічатися з чоловіками, бо вважають їх занадто консервативними, а тому намагаються максимально відштовхнути їх.
Стиль лесбійок сьогодні
Квірна та мейнстримна моди дедалі частіше перетинаються. Здебільшого це пов’язано з TikTok, алгоритм якого пропонує безліч стилів та естетик і їхні інтерпретації від людей різних рас, національностей, сексуальностей і гендерних ідентичностей. Деякі люди вказують свою орієнтацію, а деякі – ні, тому часто користувачі можуть не підозрювати, що вони повторюють лук квір людини.
Іноді навіть консервативні спільноти намагаються присвоїти собі частину квір культури, бо не знають про її походження. Наприклад, естетика cottagecore дуже популярна серед лесбійок, бо відлунює ком’юніті лесбійок 1970-х і 1980-х років, які хотіли повернутися до землі, до відокремленого життя на фермах. Лесбійкам подобається ексапізм, повернення до роботи руками, мрійливий стиль cottagecore, любов без фетишизації. Іноді говорять, що саму естетику започаткували лесбійки, хоча знайти цьому підтвердження складно. Естетика стала швидко популярна серед усіх жінок, утомлених від вимог великого міста. А потім її заполонили інфлюєнсерки з простору традиційних дружин, які випікають хліб і працюють у саду як повернення до консервативної жіночності й турботи про дім. Сottagecore перестала бути безпечною інтернет-спільнотою для квір людей.
Інша причина, чому мода квір-спільноти стає популярною, є її унікальність. Вона завжди про пошук себе, віддзеркалення власної ідентичності за допомогою одягу й аксесуарів. У світі, де масмаркет продукує ті самі образи, унікальність стає головним трендом. Проте не завжди у всіх є натхнення й час заглиблюватися в себе та пробувати нове, тому іноді люди починають сліпо копіювати щось незвичне.
Так одяг та аксесуари лесбійок стали майже мікротрендами: білі майки, масивні прикраси, карабінери, велика кількість каблучок на кожному пальці, боксери, що виглядають із поясу штанів тощо. Раніше гетерожінки вважали ці речі або негарними, або дуже дивними, проте тепер, коли Белла Хадід прогулюється в білій майці, а Зендея позує в боксерах, про це пишуть усі модні видання як про головний тренд року.
«Хоча я радію, що лесбійська мода нині така популярна, частина мене також ображена. Андрогінна зовнішність, за яку лесбійок колись соромили, яка колись була візуальною ознакою нашої спільноти, тепер є класикою Urban Outfitters. Чому Сару хвалять за те, що вона одягається як Трініті, тоді коли я сказала в старшій школі, що мені подобаються Dr. Martens, то однолітки одразу відповіли: «Ага, лесбійка!», – роздумує про це Джил Гутовіц, авторка книжки есеїв «Дівчата тепер можуть цілуватися».
Очевидно, що ніяка спільнота не може присвоїти собі карабінери (окрім, мабуть, пожежників та альпіністів), а те, що жінки почали масово носити маскулінні силуети, це добре, бо такий одяг може бути практичнішим. Проте важливо не перетворювати стиль лесбійок на нову естетику або тренд, як це зробили New York Post, а також згадувати спільноту, з якої пішов новий тренд, і ставитися до неї з повагою. Лесбійки завжди впливали на моду – іноді з революцією в жіночності, іноді з новаторством у формах і силуетах – і вони заслуговують на те, щоб їхній внесок визнавали.
