Стиль«Головне – не купувати все, тому що ж дешево». Жінки діляться порадами для шопінгу на секондхенді
І пояснюють, чому водночас варто лишатися екологічними
Культура секондхендів починає змінюватися: раніше вживані речі висміювали, а зараз усе частіше люди захоплюються унікальними знахідками на секондах. Вони стали чудовим і безпечним полем для самовираження й експериментів.
Водночас шопінг на секондах зовсім не схожий на покупки в інтернеті або торгових центрах. Отож він потребує певних навичок і попередніх знань: у які відділи не варто заходити? У які дні ходити? Чи це нормально – міряти речі?
Розпитали жінок, як вони прийшли до купівель у секондхенді та які поради вони можуть дати тим, хто йде за вживаними речами вперше.
Текст: Анастасія Микитенко
Аліна
23 роки
У мене ніколи не було думки, що секонд це якось соромно й немодно, бо я на цьому виросла
Із секондхендами мене познайомила мама, вона почала брати мене із собою в магазини десь із 12 років. А з 14–15 я вже почала ходити туди сама, проте ми з мамою досі можемо разом сходити, коли я повертаюся в рідне місто.
Здебільшого я купую одяг, рідше – взуття, ремені, панчохи, класні аксесуари тощо. Узагалі можуть трапитися дуже різні речі. Наприклад, колись я натрапила на плівкову камеру, а на фото можна побачити старі плівкові фото в спеціальних рамочках, кадри.
У мене ніколи не було думки, що секонд це якось соромно й немодно. У моєму місті можна було скупитися або на ринку, або на секонді, і ми з мамою обирали другий варіант. Ми ходили купувати лише шкільну форму або щось термінове в магазині.
Узагалі можуть трапитися дуже різні речі. Наприклад, колись я натрапила на плівкову камеру, а на фото можна побачити старі плівкові фото в спеціальних рамочках, слайди
Мені завжди було цікаво, що я як дитина можу обирати, пробувати, самостійно вирішувати, що я можу купити. Коли немає такого фінансового навантаження, то батьки дають більший простір для експериментів.
Та в суспільстві дійсно досі є уявлення про те, що секонди – це для бідних. Мені здається, це просто поганий маркетинг: насправді вживані речі більше про доступність, про екологічність, про експерименти, про зменшення попиту, про те, щоб давати речам друге життя.
Через це ж не люблю баєрів. Я не вважаю нормальною націнку в 300 відсотків, коли люди, яким дійсно потрібні ці речі, не можуть більше знайти нічого для себе, тому що перекупи все забрали. Звісно, брати речі в перекупів з екологічного погляду таки краще, аніж купувати тисячу нових топів на Shein, проте сама ідея доступності втрачається.
Мої улюблені секонди – на вагу. Не люблю, коли речі оцінюють за мене, та й зараз вони стали дуже дорогими. Я не погоджуюся, що не вінтажна вживана футболка може коштувати 300–400 гривень. Менше я люблю ходити в київські секонди, а от у кременчуцькі люблю. Якщо вже й іду кудись у Києві, то їду на лівий берег у спальні райони. Якщо ж шукати щось, окрім одягу, то це вже більше територія OLX або Почайної. Там можна знайти й посуд, і меблі, й іноді дуже дивні, але й дуже унікальні речі.
Насправді вживані речі більше про доступність, про екологічність, про експерименти, про зменшення попиту, про те, щоб давати речам друге життя
Поради для тих, хто хоче купувати вживані речі
1. Звертайте увагу на якість
Мене взагалі не дуже цікавлять бренди, бо я насамперед звертаю увагу на зовнішній вигляд і якість одягу. Проте намагаюся не брати підробки відомих брендів – не тому, що я не поважаю підробки, а тому, що ці речі часто виявляються менш якісними й мають не дуже хороший вигляд після того, як їх уже хтось поносив. Якщо вже шукати цілеспрямовано бренди, то краще орієнтуватися на оригінал, там можна бути впевненими, що вони ще довго можуть носитися.
Я зазвичай торкаюся всіх речей на дотик, так найкраще можна зрозуміти, чи приємною буде ця тканина. Стараюся не брати синтетику, бо її можна знайти будь-де – вона неприємна, неякісна. Тож шукаю цупкий трикотаж.
2. Гортайте вішаки
Дуже важливо йти й роздивлятися речі, гортати вішаки. Те, що може бути непримітним збоку, мож мати класний принт ізсередини або ж цікавий силует з іншого краю вішака. Усі очевидно класні речі розбирають у перший день, тому далі вже треба докласти трохи більше зусиль.
Мене взагалі не дуже цікавлять бренди, бо я насамперед звертаю увагу на зовнішній вигляд і якість одягу
3. Заплануйте свій похід
Наприклад, я не люблю день завозу, а моя мама каже, що варто купувати речі тільки тоді. Якщо у вас небагато часу, то, можливо, має сенс зайти ввечері в перший день, бо там більша частка чогось класного. Проте я, наприклад, люблю вишукувати речі, люблю купувати за найнижчими цінами, спокійно міряти речі, не люблю перебувати в приміщенні з купою людей, то для мене комфортніші інші дні. Тому тут треба експериментувати.
Також продумайте свій образ на шопінг. Речі й взуття мають зручними не тільки тому, що вам потрібно переодягатися, а й тому, що ви, ймовірно, проведете досить багато часу на ногах. Я якось пішла на секонд у сукні, то, наприклад, так зручно міряти тільки низ – або ж доводилось постійно брати із собою штани на примірку. Тому краще брати легеньку футболку й штани або спідницю, які не дуже облягають тіло.
4. Відмовтеся від очікувань
Я б не радила будувати великі плани й очікування. Наприклад, саме тоді, коли я думаю, що зараз багато класного знайду, зазвичай нічого й не знаходиться. (сміється – прим.ред.) Секонд – це не сток, не магазин, там немає однієї речі в різному розмірі, там немає окремої стійки з усіма чорними спідницями й футболками з принтом рок-гуртів. Усе буде залежати від вашої вдачі й того, чи готові ви витратити час на пошуки. Коли ви не будуєте очікувань, то маєте змогу звернути увагу на різні речі, а не засмучуватися, що не знайшли ту, яку собі уявили.
Також продумайте свій образ на шопінг. Речі й взуття мають зручними не тільки тому, що вам потрібно переодягатися, а й тому, що ви, ймовірно, проведете досить багато часу на ногах
Як залишатися екологічним у своєму шопінгу?
Дуже важливо не налаштовувати себе, що це секонд, тут усе дешеве, тому можна брати все. Я сама таким раніше грішила – усе набагато дешевше, аніж у масмаркеті, тому можна наче взяти вісім сорочок, а не одну за ту саму ціну, то чого ж його обирати краще? Зараз я вже одразу думаю не про ціну речі, концентруюся не на тому, що мені треба ще знайти в секонді, щоб побудувати класний лук, а з якими речами, які я вже маю, вона поєднується.
Я даю собі час походити з річчю, подумати, чи я просто задоволена, що знайшла щось хороше, чи справді річ моя. Також іноді річ вписується в мій стиль, проте я думаю, чи не було в мене чогось схожого. Чи потрібна мені третя пара чорних джинсів, навіть якщо вони дуже якісні? Напевно, що ні.
Олеся
32 роки
Зараз у моєму гардеробі 90% речей із секондхенду, і мені не соромно за це
Моя історія зі вживаними речами почалася ще в дитинстві. Я виросла в Запоріжжі й у мої шкільні роки секондхенди – це були розкладачки на людних базарах із наваленими на них купою речей.
Вислів «секонд – це для бідних» тоді був дуже популярним. Вдягатися на секонді було соромно, бо це означало визнати, що в тебе немає грошей. Тому речі мені там шукала мама, поки я стояла за кутком, уникаючи можливої зустрічі зі знайомими чи однокласниками.
Коли я вже сама почала заробляти гроші, то хотіла забути про секонди. Та згодом я переїхала в Київ і повернулася до них уже усвідомлено, бо знала, які круті речі там можна знайти. Вибір речей у магазинах не задовольняв мою потребу в індивідуальному самовираженні.
Вибір речей у магазинах не задовольняв мою потребу в індивідуальному самовираженні
Для когось відвідувати секонди – це досі соромно. Я розумію: на нас тисне «успішний успіх», хочеться здаватися кращою версією себе, а за допомогою одягу це зробити доволі просто. Проте для мене важливіший власний спокій, тому я пропрацювала з психологом питання залежності від думки інших і зосередилась на власних бажаннях і щасті.
Зараз у моєму гардеробі 90% речей із секондхенду, мені не соромно за це, а, навпаки, я впевнено можу сказати: «Так, ця футболка коштує 19 грн і я пишаюсь тим, що купила її в секонді!»
Зараз у моєму гардеробі 90% речей із секондхенду, мені не соромно за це, а, навпаки, я впевнено можу сказати: «Так, ця футболка коштує 19 грн і я пишаюсь тим, що купила її в секонді!»
Про нову культуру секондів
Зараз мене дуже тішить, що деякі стилісти та блогери популяризують секонд-шопінг, бо пошук власного стилю набагато корисніший, ніж наслідування трендів. Саме секонди пропонують величезне різноманіття речей будь-якого напряму, кольору, часу й епохи. Тільки там є унікальні речі, завдяки яким ти можеш шукати себе й експериментувати зі своїм виглядом і не шкодувати витрачених грошей, якщо експеримент провалиться, бо секонди – це ще й про дешеві речі. Секонд – це зараз мастхев для стилістів, фотографів, контент-менеджерів, бо там є такі унікальні речі, які ніколи не знайдеш у масмаркеті.
Сучасні секондхенди зараз стали зручними. Майже в кожному є можливість розрахунку карткою, їх стало більше й по декілька в кожному районі міста. Змінився формат на комфортні магазини з приміряльними та привітливим персоналом.
Водночас з’явились «перекупи» – перед очима ті відео, де молодь буквально зносить двері секондхендів у перші години завозу. Вони полюють на бренди, щоб перепродати їх – мені особисто це не подобається, але це їхній такий спосіб заробітку.
Я вважаю, що з будь-яким секондом треба познайомитись, «сходити на декілька побачень»
Поради для тих, хто хоче купувати речі в секондхенді
1. Досліджуйте магазини
Я вважаю, що з будь-яким секондом треба познайомитись, «сходити на декілька побачень». Після першого побачення нічого не зрозуміло, це може бути випадковість або хибне перше враження. Тільки після двох-трьох ти справді зрозумієш, що це за магазин і що він може тобі дати. У деяких завжди є класні джинси, а в деякі я, наприклад, приходжу тільки за взуттям. Також треба завітати в один той самий секонд у різні дні, щоб зрозуміти, чи залишається там щось до останніх днів, чи гарний вибір є тільки в дні завозу.
Зараз в Україні є безліч типів секондів. Є багато мережевих магазинів, таких як Humana, EconomСlass, «Євро Секонд Хенд». У Києві ще популярні «Баул», «Ексклюзив», «Фура». У деяких є одяг на вагу, інші – з фіксованими цінами, але однаково ціни з кожним днем спускаються до мінімуму перед новим завозом.
Є й інші менш комфортні, але й дешевші магазини – це великі ангарні павільйони, наприклад, на метро «Лісова», де речі лежать купами на столах. Також почали з’являтися секонди нового покоління – це невеликі магазини з уже «відібраними» речами, такі як «На Бірці», «Коник», «Кенгуруш», «Ласка». Мені такі не підходять, бо відчуваю, наче вибір уже зробили за мене, а я отримую задоволення саме від процесу пошуку скарбів серед лахміття.
Також секонди відрізняються залежно від місця розташування. У великих містах найкращі ховаються в глибинах спальних районів, бо вони менш популярні й там більша ймовірність знайти хороші речі. Проте люблю поїхати в якісь маленькі міста, бо там часто розбирають більш базові речі, а я можу обрати для себе все, що в їхньому місті вважають дивним.
2. Дайте собі час
Я розповідаю про покупки в секонді у своєму TikTok, і люди часто дивуються моїм знахідкам, пишуть, що в секондах одне сміття й що потрібен особливий талант, щоби щось там знайти. Проте я з цим не погоджуюсь, це така сама навичка, яку треба тренувати. На похід у секонд просто треба налаштуватися й підготуватися:
- вдягти зручний одяг і взуття, щоби швидко й комфортно було міряти речі. Ніяких шнурівок, вузьких джинсів чи кофт, які важко знімаються
- не поспішати й виділити мінімум годину на покупки. Це часта помилка – забігти на 15 хвилин у відділ люксу, який, звісно ж, дорогий і маленький, а на інші ряди кинути оком здалеку, розвернутися й піти з думками «в секондах дорого й нічого немає»
- треба торкатися речей, брати в руки й уважно роздивлятися, «ритися» в купах, бо тільки так можна знайти вінтажні скарби або нові речі з бирками
- не думати, що з першого разу чи з кожним походом ти будеш знаходити те, що шукаєш. Добре знати, чого конкретно тобі не вистачає в гардеробі, але білий піджак чи рожеву спідницю певного крою знайти одразу важко, навіть якщо здається, що в магазині купа речей і воно там має бути
- продивлятися різні відділи, бо часто люди в дитячих речах ховають якісь знахідки, які хочуть потім купити за нижчою ціною, а ті ж корсети можна знайти тільки у відділах спідньої білизни
- бути в гарному гуморі й робити за потреби перерву на каву.
Треба торкатися речей, брати в руки й уважно роздивлятися, «ритися» в купах, бо тільки так можна знайти вінтажні скарби або нові речі з бирками
Вчіться звертати увагу на важливі деталі
Не завжди речі в секондах якісні – деякі дійсно або вже в поганому стані, або зіпсуються після першого прання. Я завжди звертаю увагу на:
- розтягнутість горловини та рукав
- на скільки щільний трикотаж, чи не помітно, що він дуже запраний
- чи немає на тканині маленьких дірочок
- чи не вилиняли речі під пахвами та на спині
- чи не протерлася тканина на ліктях, внутрішній стороні стегон, колінах
- чи резинки на штанах і блузах розтягуються, чи вони вже висушені й виглядають так, що ось-ось порвуться
- чи не висохла гума підошви у взутті
- чи не облазить усередині підкладка шкіряних речей
4. Не купуйте речі іншим без дозволу
Коли знаходиш класну річ на секонді, але вона тобі не підходить, однаково з’являється бажання хоча б комусь передати цю річ, адже ви її знайшли й вона ж така класна. Проте навіть якщо це секонд, це може викликати такі ж почуття, як коли нам мами або бабусі купують якісь речі, які нам не зовсім подобаються. У нас уже є телефони, краще сфотографуйте та запитайте.
Про те, як залишатися екологічними
Я одягаюсь завжди під настрій, а він, як і смак, стиль і самовідчуття, часто змінюється, тому я купую багато речей у секонді. Проте я ніколи не чіпляюся за старі речі й із появою обновок у шафі обов’язково позбуваюсь чогось старого. Наприклад, я можу віддати річ на благодійність, деякі виставляю безплатно на Shafa чи OLX, деякі можу продати або віддаю подружкам.
Мене часто просять знайомі знайти їм якісь речі в секонді, карнавальні костюми дітям чи святкові сукні, взуття – але важливо не купувати комусь речі без їхнього прохання чи дозволу. Навіть якщо бачите, що річ класна, але не вашого розміру, краще відправити фото й спитати, чи треба вона тій людині. Треба вчитися залишати якісні речі, які тобі насправді непотрібні – вони обов’язково знайдуть ще свого власника та зроблять когось щасливішим.
Коментарі
Підписатись