НовиниАналітика StateWatch: кількість жінок в українському війську зростає, але умови не завжди адаптовані

Кількість жінок у Силах оборони України зросла майже на 75% від початку повномасштабного вторгнення. Водночас військовослужбовиці досі стикаються з проблемами адаптованого спорядження, медичного забезпечення та кар’єрних можливостей. Про це йдеться в аналітиці StateWatch.

Роль жінок в українському війську змінилася після початку російської агресії у 2014 році. У 2016 році для них розширили перелік доступних військових спеціальностей, зокрема додали посади стрільчині та розвідниці. У 2018 році парламент дав змогу жінкам обіймати будь-які військові посади нарівні з чоловіками.

До початку повномасштабної війни у Збройних Силах України служили близько 31 тисячі військовослужбовиць, а у вересні 2025 року їхня кількість зросла до 54 тисяч. У Державній прикордонній службі України у 2025 році служили 8156 жінок, у Національній гвардії – 6665, а в Державній спеціальній службі транспорту – 922.

Попри збільшення кількості жінок у війську, система забезпечення тривалий час залишалася орієнтованою переважно на чоловіків. У 2023–2025 роках Міноборони розробило технічні специфікації жіночого польового костюма, почало централізовано закуповувати адаптовану білизну та сертифікувало бронежилети, що враховують жіночу анатомію. 

Адаптоване спорядження та проблеми з бронезахистом

Одним із головних викликів залишається забезпечення військовослужбовиць бронежилетами. До 2026 року жіночі моделі централізовано не постачали Силам оборони, хоча перші два зразки Міноборони затвердило ще на початку 2024 року.

Жіноче екіпірування має конструктивні елементи, які враховують анатомічні особливості: вигнуті бронеплити, звужені плечі та спеціальні демпферні вставки. Водночас першу таку партію для ЗСУ обсягом 2 тисяч одиниць придбали лише у травні 2026 року.  

Опитування StateWatch показало, що 23% військовослужбовиць не отримували бронежилет від Сил оборони, а серед тих, хто мав комплект, 73% вважали його вагу та розмір неприйнятними. Загалом 85% опитаних заявили про фізичний дискомфорт через невідповідне спорядження, а 34% – про травми або проблеми зі здоров’ям.

Жінки розповідали про біль у спині, шиї та плечах через тривале носіння важкого спорядження. Окремі захисниці через вагу та незручність спорядження були змушені самостійно змінювати комплектацію, що підвищувало ризик травм і зменшувало рівень захисту.

Одним із найпоказовіших випадків стала історія ветеранки ЗСУ Наталії Ліщишеної, у якої після тривалої служби та носіння важкого бронежилета виявили захворювання молочних залоз. Військово-лікарська комісія офіційно визнала його пов’язаним із проходженням військової служби.

Здоров’я, сім’я та кар’єрні можливості військовослужбовиць

Автори аналітики зазначають, що служба у війську пов'язана з додатковими ризиками для здоров'я жінок. Серед них – проблеми з репродуктивною системою, хронічний біль, наслідки тривалого стресу та труднощі з отриманням медичної допомоги в бойових умовах.

Онлайн-опитування військовослужбовиць, підготовлене дослідниками «Всеукраїнського центру материнства та дитинства НАМН України», показало, що в жінок, які понад пів року перебували на фронті, частіше виникали порушення менструального циклу й інші симптоми з боку репродуктивної системи.

Автори аналітики також звертають увагу на умови служби для матерів-військовослужбовиць. Через ненормований графік, тривалу відсутність удома та можливе перенесення відпусток їм складніше поєднувати військові обов'язки із сімейними.

Водночас за час повномасштабної війни жінки отримали більше можливостей для професійного розвитку. З 2024-го до кінця 2025 року частка офіцерок серед жінок у ЗСУ зросла з 4% до 21%. Близько 5500 захисниць безпосередньо виконували бойові завдання на передовій.

StateWatch рекомендує Силам оборони:

• погодити обсяги закупівель до кількості військовослужбовиць;
• розширити забезпечення адаптованим спорядженням, зокрема бронежилетами, зимовою формою та білизною;
• диджиталізувати збір даних про фактичні розміри особового складу та систематично їх оновлювати;
• регулярно перевіряти наявність і розподіл речового забезпечення;
• переглянути планування закупівель для своєчасного постачання спорядження;
• запровадити компенсацію витрат на придбані власним коштом засоби гігієни й окремі елементи екіпірування.

Аналітики дослідили умови служби жінок у ЗСУ, ДПСУ та НГУ. Вони провели 12 інтерв'ю з військовослужбовицями, а також анонімно опитали 228 жінок і проаналізували технічні характеристики спорядження та відкриті оборонні закупівлі.