НовиниУ росії використовують гендерну дезінформацію для посилення інформаційних атак проти України
Образи українок допомагають пропаганді дискредитувати державу й дестабілізувати суспільство
Російська пропаганда експлуатує гендерну тематику для дискредитації України та поширення маніпуляцій. Про це в інтерв'ю громадській організації «Жінки в медіа» розповіла заступниця керівника Центру протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України (РНБО) Анаїт Хоперія.
«Я розумію системність того, що відбувається. Гендерно зумовлена дезінформація – це підсилювач російських ворожих кампаній. Ми бачимо різного роду маніпулятивні відео, пов'язані з жінками в цілому: як з українками, так і персонально спрямовані, наприклад, на першу леді або на медійниць і журналісток», – сказала вона.
За словами Хоперії, російська пропаганда шукає вразливі теми всередині країни й використовує жінок і пов'язані з ними інформаційні приводи, щоб поширювати вигадані загрози та посилювати напругу в суспільстві.
Як приклад експертка навела історію навколо «Жіночого ветеранського руху» (рух Veteranka). У Міжнародний день боротьби за права жінок лідерка організації Адріана Арехта закликала збирати кошти для військових і посилювати роль жінок в армії. Згодом російські пропагандистські ресурси перекрутили ці слова й почали поширювати неправдиві повідомлення про нібито «тотальну мобілізацію жінок».
Водночас Анаїт Хоперія зазначила, що рф не зосереджується винятково на гендерній тематиці.
«Пропагандисти використовують образи українських жінок, зокрема тих, які перебувають за кордоном, щоб дискредитувати як самих жінок, так і важливі процеси всередині країни, наприклад, мобілізацію. Гендер для них – це один з інструментів реалізації інформаційних операцій, а не їхня кінцева мета», – пояснила вона.
Хоперія також звернула увагу, що атаки на журналісток часто мають ширшу мету – підірвати довіру до всього медіа. Вона рекомендувала редакціям заздалегідь розробити внутрішні протоколи реагування, які охоплюватимуть цифрову безпеку й алгоритми кризових комунікацій.
За її словами, в одних випадках достатньо дочекатися, поки хвиля дезінформації згасне. В інших, зокрема під час поширення дипфейків, редакція має оперативно публічно пояснити аудиторії, що сталося.