НовиниУ Пакистані зростає кількість прихованих убивств і сексуального насильства щодо жінок

Головна поліцейська хірургиня департаменту охорони здоров’я провінції Сінд у Пакистані Карачі Суммайя Сайєд-Тарік заявила, що родини нерідко приховують справжні причини смерті жінок, а постраждалі від сексуального насильства часто не звертаються по допомогу через недовіру до правоохоронців, медиків і судів. Про це повідомляє The Guardian.

Серія резонансних випадків насильства

Останніми тижнями Пакистан сколихнула серія жорстоких злочинів проти жінок. Резонанс викликало відео, яке поширили в соцмережах: 64-річний чоловік заявив, що вбив свою дружину. За кілька годин до цього він прийшов до поліцейської дільниці в районі Орангі міста Карачі та зізнався у вбивстві 58-річної Асми Бегум – матері чотирьох дітей. За словами чоловіка, він зробив це після того, як вона відмовила йому в сексі.

Наступного дня працівник державної лікарні у Кветті облив кислотою 29-річну лікарку Махнур Насір. Жінка отримала опіки 35% тіла, після чого її вертольотом доправили до Карачі для лікування. Підозрюваного згодом застрелили під час спроби затримання.

Через два дні до лікарні в місті Джанг привезли непритомну 17-річну дівчину. Поліція встановила за допомогою камер відеоспостереження, що її викрали, накачали наркотиками та вчинили групове зґвалтування. Дівчина померла.

Також у червні 18-річна домашня працівниця перед смертю від ускладнень після численних абортів повідомила поліції Лахора, що син її роботодавця та його водій неодноразово її ґвалтували.

«Як суспільства наша толерантність і прийнятність до насильства зросли багаторазово. Ці випадки – лише верхівка айсберга», – зазначила Сінд Суммайя Сайєд-Тарік.

Приховані злочини та недовіра до системи

За словами Сайєд-Тарік, багато вбивств жінок родини приховують, видаючи їх за самогубства, отруєння чи нещасні випадки. Однією з головних перешкод для розслідувань вона назвала відмову близьких дозволяти проведення розтину, хоча це суперечить закону. Саме тому лікарка працює над створенням першої в Пакистані обсерваторії феміциду, яка документуватиме навмисні вбивства жінок.

Вона також зауважила, що подружнє зґвалтування залишається однією з найменш зареєстрованих форм насильства. Медики часто дізнаються про такі випадки лише тоді, коли жінку доправляють до лікарні у критичному стані.

Торік хірургиня працювала зі справою жінки, яка зазнала жорстокого сексуального насильства через два дні після весілля. За словами брата постраждалої, чоловік катував її та погрожував убити, якщо вона комусь розповість. Попри сильну кровотечу, родина чоловіка не звернулася по медичну допомогу й намагалася приховати її стан.

Лікарка пояснила, що жінці ніхто не вірить: «Після того, як вона знайшла в собі сміливість висловитися та подолала стільки перешкод, якщо все ще не отримує допомоги, не дивно, що про такі злочини не повідомляють. Коли ситуація досягає кризової точки, уже надто пізно».

На думку Сайєд-Тарік, проблему не можна пояснити окремими злочинами чи соціальним статусом постраждалих. Вона вважає, що насильство стало системною проблемою пакистанського суспільства, а його жертвами стають жінки, незалежно від походження чи достатку.