НовиниУбивства через придане в Індії перестали викликати суспільний резонанс – дослідження

Убивства жінок через придане в Індії дедалі рідше стають приводом для суспільного обурення та політичних дискусій. Такого висновку дійшла соціальна антропологиня Інституту Королівської Індії при Королівському коледжі Лондона Кріті Капіла. Про це повідомляє The Guardian.

За даними дослідження, у 2022 році в Індії зареєстрували 6516 смертей, пов'язаних із суперечками щодо посагу. Для порівняння, у 1988 році таких випадків зафіксували 1841.

Капіла пояснила, що йдеться про жінок, яких убивають або доводять до самогубства після конфліктів між родинами через придане. Попри те, що Індія заборонила цю практику ще в 1961 році, родини наречених і далі висувають вимоги, а жінки, які не можуть їх виконати, часто зазнають насильства, переслідувань або гинуть.

Минулого серпня 28-річна Ніккі Бхаті з міста Велика Нойда поблизу Делі померла від опіків після того, як чоловік підпалив її на очах у шестирічного сина. Слідство пов'язало злочин із суперечкою щодо посагу. Після поширення відео в соцмережах у Делі відбулися протести, однак суспільна увага до справи швидко згасла.

Кріті Капіла пояснила, що політичні протести сьогодні стикаються зі значно більшими обмеженнями, ніж раніше. За її словами, в Індії, як і в багатьох інших країнах, влада суворо контролює протестні акції, а люди дедалі частіше вдаються до самоцензури.

Дослідниця зазначила, що законодавча заборона приданого не знищила соціальні механізми, які підтримують цю практику. Колись придане виконувало роль ритуальної компенсації родині нареченого, однак після заборони перетворилося на систему фінансових вимог.

Родини наречених почали визначати своєрідну «ціну» чоловіка залежно від його касти, соціального статусу, освіти та професії. Вона назвала придане «премією за хлопчика» й додала, що коли родина нареченої не могла виконати вимоги, родичі нареченого нерідко вдавалися до фізичного або психологічного насильства.

«Найнагальніше питання не в тому, чому закон проти приданого не спрацював, а в тому, чому вбивства перестали породжувати колективне горе, яке колись виводило тисячі жінок на вулиці. Це зникнення не випадкове – воно має структуру», – зазначила антропологиня.

У 1970–1980-х роках насильство через придане стало одним із головних каталізаторів феміністичного руху в Індії. Саме тоді протести проти таких убивств перетворилися на один із перших масових жіночих рухів після здобуття країною незалежності.

Дослідження показує, що згодом характер цих злочинів змінився. Якщо раніше родичі чоловіків часто маскували вбивства наречених під випадкові пожежі на кухні, використовуючи газ, то після того, як у 1990-х роках він майже зник із побуту, вони дедалі частіше доводили молодих жінок до самогубства. На думку Капіли, саме ця зміна перенесла проблему із суспільного простору в приватний і значно ускладнила громадську мобілізацію.

Кріті Капіла також звернула увагу на поширення абортів за статтю як способу уникнути майбутніх витрат на придане. За даними перепису населення Індії 2001 року, у середньому на 1000 хлопчиків припадало 927 дівчаток, а в окремих районах штату Пенджаб – лише 754.

Антропологиня додала, що домашній характер такого насильства також заважає суспільству об'єднуватися навколо цієї проблеми. Демографічні наслідки вже помітні – у країні народжується менше дівчаток, а отже, стає менше жінок і сестер.

«Жінки, можливо, знайдуть інші способи протестувати проти смертей через придане. Важко оскаржувати це, знаходити солідарність навколо питань, які кидають виклик соціальним нормам. Це відображає ширший політичний момент», – додала Капіла.

Натхненням для дослідження стала фотовиставка Шеби Чхачхі, яка документувала жіночий рух в Індії в 1970–1980-х роках.