НовиниІМІ: найбільші українські ТГ-канали висвітлюють тему ЛГБТК+ переважно через скандали та маніпуляції

Тема прав ЛГБТК+ майже відсутня в порядку денному найбільших українських телеграм-каналів. Якщо ж вона з’являється, то здебільшого в контексті скандалів, сенсацій або маніпуляцій, а не як питання прав людини. Таких висновків дійшли експертки Інституту масової інформації (ІМІ) – вони проаналізували, як 20 найбільших українських телеграм-каналів із понад мільйоном підписників висвітлюють цю тематику.

Марш рівності

За даними дослідження, більшість каналів приділили увагу Маршу рівності, однак переважно подавали його як протистояння між учасниками акції та прихильниками «традиційних цінностей». Водночас вимоги учасників маршу – зокрема щодо цивільних партнерств, протидії дискримінації та захисту прав ЛГБТК+ – згадувалися значно рідше або не пояснювалися взагалі.

Моніторинг показав, що майже всі телеграм-канали-мільйонники висвітлили Марш рівності, за винятком «Times of Ukraine: Новини | Україна», «Інсайдера ЗСУ» й «Українського Телеграму». У більшості публікацій акцію згадували одночасно з протестами її противників, акцентуючи увагу на поліції, перекритому центрі міста та можливих сутичках.

Як зазначають в ІМІ, противників маршу різні канали називали «прихильниками традиційних цінностей», «націоналістами», «правими силами», учасниками «Маршу традиції» або «ходи на захист сім'ї, дітей та України». Водночас читачам зазвичай не пояснювали, хто організував ці акції та що вони були спрямовані саме проти Маршу рівності.

Експертки також звернули увагу, що лише канал «Україна Сейчас» опублікував власний коментар представників Маршу рівності, тоді як більшість інших обмежилася короткими інформаційними повідомленнями без необхідного контексту.

Фейки та пропаганда

Окремою проблемою дослідниці називають поширення неперевіреної інформації. Під час моніторингу ІМІ зафіксував три пости, у яких поширювалося фейкове повідомлення нібито від імені Валерія Залужного із закликом до військових підтримати ЛГБТК+ спільноту. Ці дописи не були видалені, а їхні автори не опублікували спростувань чи вибачень. За даними ІМІ, джерелом інформації став фейковий телеграм-канал, створений лише 12 червня 2026 року, тоді як справжній акаунт Валерія Залужного є верифікованим.

Дослідження також виявило випадки поширення російських пропагандистських наративів. Зокрема, канали «Новини: Україна | Головний» і «Київ INFO» опублікували заяви МЗС РФ про нібито «вивезення українських дітей для усиновлення ЛГБТ-сім’ями», не зазначивши, що ці твердження нічим не підтверджені, не навівши позиції української сторони та не пояснивши, що йдеться про російську пропаганду.

Крім того, експертки зафіксували використання теми ЛГБТК+ як інструменту для привернення уваги. Сексуальну орієнтацію нерідко виносили в заголовки навіть тоді, коли вона не була основною темою новини. Також квір ідентичність використовували для дискредитації окремих людей, супроводжуючи такі матеріали негативним фреймінгом, згадками про кримінальні провадження чи іншими чутливими темами.

Ставлення до ЛГБТК+

Водночас дослідниці нагадують, що ставлення українців до ЛГБТК+ поступово змінюється. За даними опитування КМІС, частка респондентів із негативним ставленням до ЛГБТ зменшилася з 38,2% у 2022 році до 33% у 2025-му, тоді як позитивне ставлення зросло з 12,8% до 18,5%.

Попри це, за рейтингом Rainbow Map організації ILGA-Europe у 2026 році Україна посіла 41 місце серед 49 європейських країн за рівнем правового захисту ЛГБТК+-людей, набравши лише 18,76% максимально можливої оцінки.

В ІМІ підсумовують, що поза Маршем рівності тема прав ЛГБТК+ практично не потрапляє до інформаційного порядку денного телеграм-каналів-мільйонників. Натомість вона найчастіше використовується для створення сенсаційного, вірусного або маніпулятивного контенту. 

На думку експерток, відповідальне висвітлення таких суспільно важливих тем потребує перевірки інформації, пояснення контексту та дотримання журналістських стандартів, інакше аудиторія й надалі асоціюватиме ЛГБТК+ переважно зі скандалами, фейками та дискредитацією, а не з питаннями рівності прав і недискримінації.