НовиниДо проєкту Цивільного кодексу подали понад 3,5 тисячі правок

Громадські та правозахисні організації подали до парламенту сотні сторінок пропозицій щодо змін до проєкту Цивільного кодексу. У нинішній редакції законопроєкт, за словами представників громадськості, містить ризики порушення прав ЛГБТІК+ людей, людей з інвалідністю, права на нерухоме майно, а також загрози для свободи слова та роботи журналістів.

Про запропоновані правки й подальші кроки щодо змін до Цивільного кодексу представники громадськості розповіли під час пресконференції, яку 20 травня в Києві організував Центр прав людини ZMINA.

Проєкт нового Цивільного кодексу – законопроєкт №15150 від 9 квітня 2026 року – викликав різку критику громадськості й експертного середовища через значну кількість недоліків і прогалин. На думку правозахисників, у разі ухвалення документа це може негативно вплинути на життя різних категорій людей і сферу прав людини загалом.

До 19 травня громадськість могла подавати свої правки – пропозиції передавали народним депутатам.

Понад 100 сторінок правок і звернення до Стефанчука

Адвокаційний менеджер ГО «Точка опори UA» Олег Максим’як розповів, що ще в лютому 2026 року громадські організації почали обговорювати перший проєкт Цивільного кодексу – законопроєкт №14394 – і розробляти поправки, щоб передати їх спікеру парламенту та народним депутатам. Тоді свої пропозиції напрацювали понад 10 громадських організацій.

Після реєстрації 9 квітня нового проєкту Цивільного кодексу коаліція організацій фіналізувала понад 100 сторінок правок і звернулася до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука. Лист із закликом переглянути положення проєкту нового ЦК підписали 84 громадські організації.

«Цим листом ми передали пропозиції голові Верховної Ради як очільнику робочої групи з рекодифікації Цивільного кодексу, а також попросили про зустріч із громадськістю, якої так і не відбулося. Ми передали пропозиції до кодексу також більш ніж 60 депутатам і депутаткам, з якими працювали», – зазначив Максим’як.

За його словами, понад 15 парламентарів подали ці пропозиції повністю або частково через систему електронного документообігу Верховної Ради. Ці правки мають розглянути в профільному комітеті під час доопрацювання кодексу до другого читання.

Також робоча група з доопрацювання кодексу запропонувала додати до свого складу двох представників громадськості.

«Ми будемо долучатися до засідань комітету, щоб контролювати, як проходитиме процес доопрацювання, і розуміти, чи наші пропозиції збираються враховувати, і мати змогу інформувати про це суспільство, медіа, громадськість», – додав Максим’як.

До кодексу подали понад 3,5 тисячі правок

18 травня в парламенті зареєстрували понад 3,5 тисячі правок до проєкту Цивільного кодексу. Водночас адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова припускає, що загальна кількість пропозицій може перевищити 10 тисяч.

«Це трохи ускладнюватиме роботу над доопрацюванням законопроєкту. З іншого боку, це, можливо, дасть поштовх і сигнал Верховній Раді, що цей текст викликає дуже багато запитань», – сказала Луньова.

Ризики для права власності та нотаріату

Член Нотаріальної палати Дмитро Кирилюк звернув увагу на проблеми в частині проєкту, яка стосується реформи нотаріату. За його словами, стаття 1917 у книзі 9 кодексу повністю копіює модель, яка діє в Російській Федерації.

Також у цій книзі закладається так званий реєстровий пріоритет – перевага запису в електронному реєстрі над іншими правами власності.

«Це означає, що перевагу над іншими правами власності матимуть записи в електронному реєстрі. Зокрема, в електронному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Принцип «хто перший встав – того й капці», – пояснив Кирилюк.

За його словами, найбільші ризики це створює для незареєстрованого державного та комунального майна. Таке майно можуть зареєструвати в реєстрі, а потім продати іншій людині як «добросовісному набувачу».

Що кажуть ЛГБТ-військові

Голова ГО «ЛГБТ-військові за рівні права», оборонець Маріуполя й «Азовсталі» Олександр Деменко заявив, що окремі норми проєкту обмежують права військовослужбовців і ветеранів.

«Мене як ветерана новий Цивільний кодекс обмежує в праві на доступ до свого цифрового образу, до аватара. Категорія військовослужбовців зараз стоїть поряд із малолітніми та неповнолітніми щодо обмеження їм доступу до своїх соціальних мереж», – сказав Деменко.

Він також наголосив на необхідності запровадження цивільних партнерств, зокрема для одностатевих пар військових.

«Люди гинуть. Зараз у нас немає шлюбної рівності. Тому інститут реєстрованих партнерств нам потрібен, щоб забезпечити одностатеві пари військових базовими правами й, на жаль, можливістю поховати свого партнера чи партнерку. Так само з виплатами, іншими майновими та немайновими правами», – зазначив він.

Журналісти заявляють про загрозу свободі слова

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк заявила, що нинішня редакція проєкту Цивільного кодексу «знищує антикорупційну журналістику».

Однією з найнебезпечніших норм вона назвала розширення права на відповідь. Якщо зараз це право стосується неправдивої інформації, то за новим проєктом будь-який політик чи інша особа, згадана в медіа, зможе вимагати опублікувати свою відповідь без редагування.

«Так журналістика просто перетвориться на якусь дошку оголошень», – сказала Романюк.

Також проєкт передбачає можливість попередньої цензури журналістських матеріалів: через суд можна буде вимагати заборонити медіа готувати або публікувати матеріал. Крім того, у документі зникає захист викривачів, а юридичні особи отримують право на таємницю листування нарівні з фізичними.

«Доброзвичайність» і ризики дискримінації

У проєкті Цивільного кодексу також з’являється поняття «доброзвичайності», яке згадується в документі 45 разів. Автори пропонують визначати його як сукупність моральних засад суспільства.

Олег Максим’як наголосив, що таке формулювання є надто нечітким і може трактуватися судами довільно.

«Ми не можемо дозволити, щоб у законодавстві були такі нечіткі терміни, які можуть трактувати зовсім по-різному різні судді», – сказав він.

За його словами, через поняття «доброзвичайності» можна буде обмежувати права громадян і дискримінувати людей.

Права жінок, дітей і людей з інвалідністю

Серед інших правок коаліції – норми щодо прав жінок. У новий Цивільний кодекс планують інтегрувати Сімейний кодекс як окрему книгу.

Зокрема, у проєкті прописані можливості для уникнення сплати аліментів, процедури примирення під час розлучення, питання реєстрації партнерств, а також визначення сімейного союзу винятково як союзу чоловіка та жінки.

Олег Максим’як також звернув увагу на норми щодо людей з інвалідністю та людей із психічними розладами.

«Досить вагомі недоліки стосуються того, що з людиною з інвалідністю можна поводитися, як з якимось майном. Також пропонується визнавати недієздатною людину, якщо вона має певні психічні або інші розлади. Тобто, умовно, якщо в людини встановлено ПТСР, її можна буде через суд визнати недієздатною», – заявив він.

Громадськість попереджає про нові протести

Максим’як наголосив, що обсяг правок є дуже великим, і громадськість наполягатиме на їхньому врахуванні. Надалі організації планують працювати з профільним комітетом і публічно інформувати суспільство про результати доопрацювання документа.

«Якщо до наших пропозицій не будуть дослухатися, то ми очікуємо на нову хвилю протестів. І чекаємо зараз на реакцію Офісу президента, оскільки петиція набрала 29 тисяч голосів. Відповідно, президент має на це зреагувати й сказати свою думку як людина, яка відповідає в державі за захист прав людини й захист Конституції», – сказав Олег Максим’як.