НовиниЄСПЛ почав розгляд двох скарг Ірини Данилович проти росії

Європейський суд із прав людини відкрив комунікацію у двох справах української громадської журналістки та політбранки Ірини Данилович проти росії.

28 квітня 2026 року ЄСПЛ передав її заяви на комунікацію. Це етап, на якому Суд після попереднього вивчення скарг офіційно запитує пояснення в держави-відповідача. Про це повідомив адвокат у справі ЄСПЛ Сергій Заєць, пише «КримSOS».

Ідеться про справи №6579/23, подану 15 січня 2023 року щодо незаконного позбавлення волі, і №4065/25, подану 28 січня 2025 року щодо внесення Данилович до російського реєстру так званих «іноземних агентів».

ЄСПЛ визнав скарги достатньо обґрунтованими для офіційного розгляду та запросив у росії письмові пояснення щодо можливих порушень Європейської конвенції з прав людини. Також Суд запропонував уряду України долучитися до процесу як третій стороні.

Водночас росія, яка після виключення з Ради Європи ігнорує більшість процедур ЄСПЛ, може не надати своїх пояснень. Однак це не перешкоджає подальшому розгляду справ.

Докладніше про справи

Перша скарга стосується подій 2022 року. Тоді, 29 квітня, Ірину Данилович затримали співробітники ФСБ та утримували в Сімферополі. Лише 7 травня 2022 року було оформлено протокол затримання, після чого так званий «Київський районний суд Сімферополя» обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за підозрою в незаконному зберіганні вибухових речовин.

28 грудня 2022 року той самий «суд» визнав Данилович винною. Увесь цей час вона перебувала у СІЗО-1 Сімферополя. У цій частині справи ЄСПЛ розглядатиме можливе порушення права на свободу й особисту недоторканність, гарантованого статтею 5 Конвенції.

Друга справа стосується рішення Міністерства юстиції росії від 3 червня 2022 року про внесення Ірини Данилович до реєстру так званих «іноземних агентів».

У скарзі йдеться про можливі порушення права на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції), свободи вираження поглядів (стаття 10), а також заборони дискримінації й використання обмежень із прихованою метою (статті 14 і 18). Серед наслідків такого статусу – публічне таврування, додаткові звітні обов’язки й обмеження професійної діяльності.

Перша заява була передана на комунікацію приблизно за чотири роки після затримання Данилович і майже через 3,5 роки після подання скарги. Друга справа дійшла до цього етапу менш ніж за півтора року, оскільки національне оскарження статусу «іноземного агента» завершилося лише наприкінці 2024 року.

Наступним етапом стане подання сторонами письмових пояснень, після чого ЄСПЛ оцінить прийнятність заяв і розглядатиме справи по суті.