Новини«Бабель» розповів історію жінки, яка заявила про сексуальне та фізичне насильство з боку братів

Журналісти «Бабеля» розповіли історію родини Надії Вікарій, яка заявила про сексуальне та фізичне насильство в родині, а також імовірне вбивство.

Близько року тому Третя окрема штурмова бригада оприлюднила на YouTube відео під заголовком «Мама відпустила сім синів на війну» про братів, які разом воюють на найскладніших ділянках фронту. У сюжеті казали, що мати виростила 11 дітей: вісім синів і три доньки.

Майже за рік відео видалили з усіх платформ після того, як одна з дочок, 31-річна Надія Вікарій, заявила, що двоє братів у дитинстві ґвалтували її та її сестру Дашу – четверту доньку, про яку в родині не згадують. За словами Надії, її сестру вбили рідні, а мати закопала тіло 10-річної дівчинки на околиці Бердичева й нікому не повідомила.

Загалом мати Надії, Тетяна Саннікова, народила 12 дітей. У 1995 році дітей відібрали в матері через «антисанітарію та бруд» у помешканні, однак не забрали батьківських прав, ідеться в документі, який Надія отримала в дитячому будинку. Тоді старших дітей передали до інтернату, а менші жили в дитбудинку. Згодом разом із братами дівчина опинилася в Житомирському інтернаті №4.

Журналісти встановили, що у 2002 році Тетяні Санніковій відмовили в поверненні дітей, а у 2003 році її засудили за жорстоке поводження з дитиною, імовірно, з Дашею.

Колишній директор інтернату Василь Левченко назвав матір дітей жінкою із «жорсткою вдачею». За його словами, вона «вибила» у посадовців чотирикімнатну квартиру й усе ж забрала дітей.

«Нас із Дашею [вдома] били, прив’язували, і ми розуміли, що не хочемо такої мами», – пригадує Надія. Жінка розповіла, що її із сестрою сварили за найменші дрібниці, наприклад, за зламаний олівець. 

Після повернення усіх дітей віддали навчатися в місцевий колегіум №14, а Надя й Даша потрапили в один клас – третій. Однокласниця сестер розповіла журналістам, що Надя часто приходила в школу із синцями, а Даша в певний момент перестала ходити до школи – мати запевнювала, що дівчинка має проблеми зі здоров’ям. 

Однак Надія розповідала, що жінка вдома знущалася з доньок – била собачим повідцем, змушувала годинами тримати важкі предмети над головою, лупцювала вибивачкою для килимів чи качалкою для тіста, виривала волосся.

До катувань жінка залучала й старшу доньку Світлану, яка спершу опиралася, а потім і сама почала чинити насильство над сестрами. Надія зауважила, що синів вона ніколи не чіпала. Захищав дівчат лише найстарший брат Дмитро, однак коли він пішов у армію, заступатися за них стало нікому.

«Дівчат ставили на коліна на всю ніч, привʼязували до ніжок стола, завʼязували в мішок. Тоді ж, за словами Наді, вони з Дашею почали потерпати через сексуальне насилля», – ідеться в матеріалі «Бабеля».

За даними журналістів, насильство почалося з боку одного зі старших братів – він примушував дівчат чи разом, чи поодинці до орального сексу: посипав статевий орган цукром і пропонував дітям «солодке». Пізніше він став залучати до насильства молодшого брата, який спершу переважно торкався дівчат і спостерігав. 

Уже в підлітковому віці, коли родина переїхала в село, за словами Надії, він почав ґвалтувати з проникненням. На той час вона вже була одна – сестра померла.

Поки Даша була жива, дівчата разом намагалися скаржитися матері. Спершу вони думали, що жінка їм вірить, однак потім вона попросила доньок повторити скарги перед братом. Коли той все заперечив, дівчат покарали за «брехню».

«Вона взяла від дитячого ліжечка [палку] – відкрутила й між ніг тицяла. Вона змушувала нас сказати, що ми це все вигадали. Ми мали стояти на колінах перед ним, вибачатися», – розповіла Надія.

Жінка згадала, що їх з Дашею матір змушувала ходити вдома повністю голими до десяти років. Також, за її словами, коли матір била дівчат, перед цим рвала на них одяг і називала повіями, різко хапала за статеві органи й могла вдарити якимось предметом між ногами. Від цих ударів, з її слів, у внутрішній частині тазу залишилися шрами.

Перед смертю Даші настав день народження братів-близнюків дівчат: майже вся родина поїхала на святкування, а вдома залишилися Надя, Даша, старша сестра Світлана та молодший брат, який тоді був немовлям.

Дівчатам доручили купу роботи по дому, однак вони були дуже змучені голодом і не мали сил. Щоб їх розбурхати, Світлана різко вилила холодну воду їм на голови, після чого Даша втратила свідомість. Дівчинка довго прокидалася, а коли отямилася, почала кричати, щоб їй дали поїсти, і сестра нібито дала їй зіпсований суп. 

Наступного ранку Надя прокинулася від криків. Вона підійшла до сестри, яка не реагувала на її присутність і не рухалася, і вже тоді вона нібито зрозуміла, що Даша померла.

Згодом, у 2008 році, зникненням Даші почав цікавитися батько дівчат. Тоді Надя йому про все розповіла, а він пообіцяв забрати її та доповів органам опіки. Коли міліція й представниця органів опіки прийшли до родини, вона попросила їх забрати її в притулок.

Поки дівчина перебувала там, правоохоронці виявили останки її сестри і історія набула розголосу в медіа. Слідство не виявило слідів насильницької смерті, однак зауважують, що виявити їх на той момент уже було неможливо. Причини смерті не встановили у зв’язку зі скелетизацією тіла.

Матір розповідала журналістам, що разом зі старшою дочкою Світланою заховали тіло на березі річки: «Дашка була якась хвороблива. Нариви то на одному пальці, то на другому. Якась інфекція, мабуть. Девʼятнадцятого червня 2004-го вона вранці встала, щось поїла. Упала, з рота пішла піна… Шкода, що так сталося».

У 2008 році матір дітей судили за шахрайство і підробку документів. Але її так і не ув’язнили – вона потрапила під амністію. Правоохоронці також розслідували дії представників органів опіки й піклування. Утім, кримінальне провадження щодо службової недбалості закрили – їх до відповідальності не притягали.

Потім Надю кілька разів повертали до матері, але вона щоразу тікала до притулку. Лише через три роки Саннікову позбавили батьківських прав.

Нині Надія відкрито говорить про пережите, «щоб інші діти, яких зараз ґвалтують, не допустили моєї помилки – мовчати, замикатися в собі та звинувачувати себе». Жінка написала заяву на братів і правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження. Нині йде слідство, Надію вже допитали, однак невідомо, чи допитували її братів і мати.

Попри те що, окрім зґвалтування, Надя подала заяву про катування, вбивство й приховування злочину, повторно розслідувати обставини, за яких померла Даша, в прокуратурі не планують – нового провадження немає.

У Третьому армійському корпусі, де служать брати Надії, заявили, що не отримували повідомлень від правоохоронців, і відмовилися коментувати події, «не пов’язані з виконанням військовослужбовцями обов’язків військової служби».

Родина Надії також відмовилася коментувати звинувачення. Брат Дмитро, який захищав дівчат у дитинстві, заперечив факти побиттів і зґвалтувань.

 Фото: Бабель