НовиниПосольство Японії в Новій Зеландії розкритикувало скульптуру, присвячену пам'яті «жінок для втіхи»

Посольство Японії в Новій Зеландії розкритикувало скульптуру, присвячену пам’яті жінок і дівчат, яких Японія примушувала до сексуального рабства під час Другої світової війни. Там заявили, що його встановлення може зашкодити дипломатичним відносинам між країнами.

Про це пише The Guardian.

За словами істориків, близько 200 тисяч жінок і дівчат переважно з Кореї, Китаю та Південно-Східної Азії, а також з Японії та Європи, були змушені або обманом залучені до сексуальної експлуатації японськими військовими в період із 1932 до 1945 року. Їх евфемістично називали «жінками для втіхи» – терміном, який Японія продовжує використовувати, попри заперечення постраждалих.

За свідченнями потерпілих, їх змушували мати сексуальні контакти із 10–30 чоловіками на день. Водночас презервативи мили й використовували повторно, що не забезпечувало належного захисту від інфекцій. Багато жінок ставали залежними від преперату на основі ртуті проти сифілісу, поширеними також були примусові аборти.

Бронзовий пам’ятник, що спричинив обурення, зображує дівчину, яка сидить поруч із порожнім стільцем. Південна Корея передала цю скульптуру Новій Зеландії для вшанування жінок, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. За погодження місцевої влади Окленда її встановлять у корейському культурному саду. 

У відповідь посол Японії Макото Осава заявив, що «зайве привернення уваги» до цієї теми може загрожувати співпраці не лише між Японією та Південною Кореєю, а й із Новою Зеландією. Він зазначив, що встановлення статуї може спричинити розкол і конфлікти між японськими та корейськими громадами, а також призвести до розриву побратимських зв’язків між містами.

Японія підкреслила, що не заперечує страждання жінок, але вважає встановлення статуї частиною «анти-японського» руху. 

Країна вважає, що питання «жінок для втіхи» «остаточно й безповоротно» врегулювали угодою 2015 року між тодішнім прем’єр-міністром Шінзо Абе та президенткою Південної Кореї Пак Кин Хє, яка передбачала створення фонду допомоги постраждалим. Однак наступний президент Кореї Мун Чже Ін фактично ліквідував цей фонд у 2018 році, заявивши, що він не враховує позицію потерпілих.

У Міністерстві закордонних справ Нової Зеландії визнали чутливість теми й заявили, що Японія зробила офіційні дипломатичні звернення з цього приводу. Там підкреслили, що питання встановлення пам’ятників у публічному просторі залишається компетенцією місцевої влади.

Комітет Aotearoa New Zealand Statue of Peace заявив, що мета проєкту – «визнати насильство, вчинене проти цих дівчат і молодих жінок», і зберегти пам’ять про постраждалих. Голова комітету Ребека Янг зазначила, що «спроба Японії зробити невидимим пам’ятник, який вшановує жінок на іншому боці світу, шокує».

«Кожна з цих жінок і дівчат має власну трагічну історію, і багато з тих, хто вижив, змогли повернути собі голос через активізм. Ця статуя – невеликий, але важливий спосіб об’єднати та поширити їхні історії», – сказала вона.