НовиниНаукові відкриття відбувалися б швидше, якби жінок-науковиць не ігнорували – дослідження

Наукові відкриття відбувалися б швидше, якби роботи жінок-науковиць не ігнорували, свідчать результати дослідження Північно-Східного університету.

Дослідницький проєкт «Нові цифрові методи для розуміння впливу ранніх жінок-письменниць на розвиток науки та філософії» об’єднав філософів Пітера Веста й Браяна Болла, а також літературознавиць Сару Коннелл і Джулію Фландерс з кампусів університету в Лондоні та Бостоні. 

Дослідники проаналізували вплив на наукову спільноту XVII століття поетки, філософині, науковиці та драматургині Маргарет Кавендіш як приклад, щоб зрозуміти справжній вплив досягнень маргіналізованих жінок-науковиць. Вони наголосили, що Кавендіш не була «винятком» серед науковиць своєї епохи, а її вибір як об’єкта дослідження зумовлений передусім широкою представленістю її творів у онлайн-колекціях.

Команда науковців створила симуляцію зв’язків Кавендіш із членами Королівського товариства в Англії – найстарішої безперервно діючої наукової академії у світі. 

Це дозволило спроєктувати часову шкалу того, як і коли члени товариства змінювали свої погляди, та порівняти її з моментами, коли Кавендіш висловлювала свої позиції або публікувала роботи. Команда також змоделювала історичний контрфактичний сценарій, розглядаючи «що було б, якби» Кавендіш мала ширші зв’язки та її висновки були більш прийнятими за її життя.

Дослідники зауважили, що попри широке обговорення робіт Кавендіш при житті, їх усе одно часто відкидали, особливо порівняно з роботами її колег-чоловіків: «Вона, безумовно, була значно більш помітною, ніж багато її сучасниць, але це часто супроводжувалося зневагою, відчуттям, що її не варто сприймати серйозно», – сказала Сара Коннелл.

Моделювання показало, що Кавендіш була «справді унікальною» серед науковців свого часу й видатною мислителькою. Завдяки широкому спектру своїх праць вона фактично перебувала в окремій категорії, заявили дослідники.

«Одним із результатів симуляції стало те, що коли вона була більш наближена до цих постатей [членів наукового товариства], вигравала не лише сама Кавендіш у швидшому наближенні до істини. … Ми з’ясували, що Королівське товариство як спільнота доходило до істини швидше – фактично значно швидше», – розповів Браян Болл.

На презентації результатів дослідження була присутня Атена Дональд, британська фізикиня та членкиня Королівського товариства. Вона заявила аудиторії, що жінки в науці й надалі зазнають маргіналізації, і ствердила, що старші чоловіки-керівники інколи привласнюють собі заслуги за роботу молодших колежанок, а жінки можуть «почуватися виключеними» у чоловічо-домінованому секторі.

«Людям дуже легко повірити, що проблем більше немає, але це не так. Існує багато прихованої упередженості, починаючи з народження», – сказала Дональд.