НовиниЖінки-тренерки вдвічі частіше зазнають булінгу та домагань, ніж чоловіки – дослідження

У Великій Британії спортивні тренерки-жінки стикаються з булінгом і домаганнями вдвічі частіше, ніж їхні колеги чоловіки.

Про це свідчать результати дослідження організації Women in Sport спільно з Університетом Лідс Беккетт, пише BBC.

Науковці опитали дві тисячі британських тренерок і тренерів. Вони з’ясували, що жінки зазнавали булінгу в спортивному середовищі вдвічі частіше, ніж чоловіки: 30% тренерок повідомили про це, у порівнянні з 15% тренерів.

Як зазначають, булінг стає серйознішим у міру кар'єрного зростання жінок: на базовому рівні про булінг заявили 26% респонденток, у системі підготовки талантів – 38%, а в середовищі високих досягнень – 46%.

Жінки також частіше страждали від домагань: 21% жінок зазначили, що стикалися з цим, тоді як серед чоловіків частка становила 12%. Окрім того, 22% тренерок повідомили, що зазнавали насильства чи агресії, проти 19% опитаних тренерів.

Кривдниками у випадках домагань щодо жінок-тренерок здебільшого були інші тренери, тоді як агресія й залякування найчастіше походили від батьків учнів. Попри те, що 95% організацій заявляють про політику нульової толерантності, жінки значно частіше обирають уникати кривдників, ніж повідомляють про них, через низьку довіру до чинних систем повідомлення.

Дослідники також з’ясували, що чоловіки майже вдвічі частіше, ніж жінки, обіймають постійні повні ставки тренерів, тоді як жінки частіше працюють без оплати, на контрактах із нульовою кількістю годин або без формальних угод.

Тренерки також на 18% рідше відчувають, що їхню думку чують і поважають, причому цей розрив збільшується в системі підготовки талантів і на рівні високих досягнень. Лише 12% респонденток повідомили, що отримують регулярний зворотний зв’язок, попри те, що 41% керівників заявляють, що зворотний зв’язок надається регулярно.

У звіті зазначено, що «спортивне тренерство у Великій Британії є ворожим середовищем для жінок», багато з яких «вирішують піти» із «системи, що пропонує менше безпеки, менше підтримки та більші ризики».

«Те, що ми бачимо, – це поєднання мізогінії: жінок досі не сприймають як рівних у спорті, так само як і не сприймають у керівних ролях», – сказала генеральна директорка Women in Sport Стефані Гілборн.

Вона додала: «Якщо спорт хоче мати тренерський кадровий склад, готовий до майбутнього, він повинен запровадити чіткі антимізогінні політики, підкріплені навчанням, щоб протидіяти шкідливій поведінці та структурам і культурам, які дозволяють нерівності зберігатися».

Фото: Zuma Press / Alamy