НовиниНосіння чоловічого бронежилета призвело до ампутації грудей та інвалідності у ветеранки ЗСУ

Ветеранка ЗСУ Наталя Ліщишена пережила ампутацію молочних залоз та отримала довічну інвалідність через довготривале носіння чоловічого бронежилета.

Історію ветеранки розповіло видання «Цензор.НЕТ».

Ліщишена стала першою жінкою в Україні, яка змогла документально підтвердити шкоду штатного бронежилета для здоров’я військовослужбовиць, і першою звільненою з війська жінкою, кому офіційно визнали завдання шкоди під час служби.

З 2014 року жінка, що мешкала на Луганщині, активно волонтерила, а у 2021 році знайомий запропонував їй службу за контрактом у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді, на що вона погодилася. 

У перший день повномасштабного вторгнення військова вже була на Миколаївщині, де базувався її підрозділ. Служба Наталі проходила між першою та другою лініями оборони, займалися забезпеченням бійців, логістикою й виконували інші задачі.

Ветеранка розповіла, що в її бригаді було багато жінок, переважно на тиловій службі, деякі з них на той момент уже прослужили багато років. Наталя зазначила, що певні позитивні зміни щодо гендерної політики у війську відбулися, однак досі існують проблеми й недопрацювання.

Зокрема, за її словами, до 2023–2024 року не існувало жіночої форми, а статутних бронежилетів, які враховували б анатомічні особливості жінок, немає й досі.

«Статутний бронежилет зараз важить 18 кілограмів і тисне. А коли ти на першій чи другій лінії оборони, то маєш бути в бронежилеті постійно. Коли я спілкувалася з лікарями, вони казали, що лише одна з десяти жінок-військовослужбовиць, які приходять на обстеження, не має проблем з молочними залозами. Груди травмуються бронежилетом», – ствердила ветеранка.

У 2024 році Наталя захворіла та потрапила до стаціонару пульмонологічного відділення, де після тривалого лікування її направили на проходження ВЛК. Там у жінки виявили хворобу Мінца – внутрішньопротокову папілому молочної залози, яка протікає безсимптомно й може стати злоякісною за відсутності втручання.

Після цього Наталі провели дві операції. Першою була часткова резекція обох молочних залоз, яку, за її словами, провели не зовсім вдало. Після другої операції результати гістології на онкомаркери показали негативні зміни, і в липні 2024 року рішенням ВЛК жінку списали зі служби.

Після цього ветеранці провели третю операцію, зробивши їй повну резекцію молочних залоз. Наразі Наталя не може підіймати високо вгору руки, підіймати важке, перебувати на сонці чи перегріватися. 

Ветеранці також довелося «повоювати» з бюрократією, щоб документально підтвердити, що її хвороба настала внаслідок носіння бронежилета та що вона пов’язана із захистом України.

Окрім того, Наталя зіткнулася з проблемами при набутті статусу інвалідності. Спершу її довго не викликали на засідання МСЕК, яка тоді встановлювала інвалідність, а потім відмовили в групі. Жінці вдалося оскаржити це рішення, після чого вона отримала інвалідність третьої групи, однак їй вписали неправильний діагноз.

Після повної резекції Наталя подала на зміну групи інвалідності, й один із лікарів комісії заявив їй, що вона «видалила груди за власною примхою». Ветеранці вдалося домогтися виключення цього лікаря з комісії та заборони йому обіймати цю посаду в майбутньому. У результаті їй встановили другу групу інвалідності довічно.

Майже одразу після операцій і звільнення зі служби Наталя почала працювати фахівчинею із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб: пройшла конкурсний відбір, навчання та вже рік допомагає ветеранам та їхнім родинам на Вінниччині. 

«Я, напевне, навіть вдячна зараз, що маю такий досвід. Бо я сама це все пройшла: і лікування, і ВЛК, і реабілітації. Тепер я можу допомагати іншим. Знаю всі нюанси, з якими можуть стикатися ветерани, ветеранки та чинні військовослужбовці», – поділилася жінка.

Паралельно з роботою Наталя навчається на ветеранських програмах, зокрема на проєкті «Трайб» від Amnesty International Ukraine. Вона також виходить із різними ініціативами до влади: як місцевої, так і центральної. 

Нині ветеранка намагається звернути увагу Міністерства у справах ветеранів і заступниці керівника Офісу Президента Ірини Верещук на проблему травм жінок, пов’язаних із військовою службою. 

«Якщо не буде рецидиву хвороби, мені пропонували розглянути протезування. Але протези – це силіконові накладки, які видають. Вони незручні, натирають, створюють нові рани й шрами. Пластику треба робити власним коштом, а це «задоволення» дороге. Імпланти коштують від трьох тисяч доларів. За кордоном є державні програми, які це фінансують. Було б добре, якби такі програми з'явилися й у нас», – сказала Наталя.

Вона додала: «В армії багато жінок. Але нехай вони, звісно, з таким краще не стикаються. Я зараз всім знайомим кажу: «Дівчата, обстежуйтеся, бо ви навіть не відчуваєте, що травмуєтеся».

Фото: Цензор.НЕТ