НовиниЧоловіки, які зіграли за жінок у VR, повідомили про сильні емоційні реакції на словесні домагання

Чоловіки, які зіграли за жінок у режимі віртуальної реальності (VR) у межах дослідження, опублікованого в Scientific Reports, повідомляли про сильні емоційні реакції на вербальні сексуальні домагання.

Група дослідників із Болонського університету, Університету Мессіни й Інституту когнітивних наук і технологій використала VR, щоб занурити 36 чоловіків із середнім віком у 23 роки в сценарій, де б вони стали молодою жінкою, яка переживає вербальні домагання.

У першій сцені жіночий аватар перебував у своїй спальні, стояв перед дзеркалом і готувався йти на вечірку. У другому епізоді героїня прибувала на станцію метро, де з нею взаємодіяли кілька чоловічих персонажів.

У половині випадків взаємодії складалися з простих запитань, таких як: «Перепрошую, котра година?» або «Ви не знаєте, коли прибуває метро?» В іншій половині вибірки чоловічі персонажі зверталися до жінки з вербальними домаганнями, наприклад: «Гей, куди ти йдеш зовсім сама?» або «Чому б тобі не подарувати мені гарну усмішку?»

Більшість учасників дослідження повідомили, що відчули огиду та гнів після того, як зазнали домагань. За словами дослідників, така реакція відображає здатність поставити себе на місце постраждалої та свідчить про моральне неприйняття пережитої поведінки, яку сприймають як насильницьку та принизливу.

Лише один із 18 молодих чоловіків, які втілювали жіночий аватар, що зазнавав домагань, відреагував агресивною відповіддю на кетколінг. Інший учасник повідомив, що поводився б інакше, якби був у ролі чоловіка, але оскільки він утілював жіночого персонажа, то натомість вирішив просто піти.

Дослідники також з’ясували, що учасники, які зазнали словесних домагань, повідомили про майже такий самий рівень страху, як ті, хто не проходив сценарій із кетколінгом. За словами науковців, це може свідчити про те, що вже сам початковий контекст є достатнім для виникнення відчуття страху навіть у чоловіків.

«У сукупності ці результати показують, що віртуальна реальність може бути ефективним інструментом для підвищення емоційної чутливості як у клінічних умовах, так і в освітніх контекстах. У клінічній практиці цю техніку можна використовувати для розвитку емпатії й емоційної усвідомленості в людей, які вдаються до домагань, а в освітніх умовах – щоб продемонструвати негативний вплив домагань, даючи змогу людям на власному досвіді відчути емоційний дистрес, спричинений такою поведінкою», – зазначила К’яра Лучіфора, дослідниця кафедри філософії Болонського університету.

 Фото: Scientific Reports