НовиниКожна опитана українська активістка зазнавала переслідувань – звіт ZMINA

У п’ятницю, 28 листопада, на Форумі «Жінки в правозахисті: війна, виклики й шлях стійкості» Центр прав людини ZMINA презентував аналітичний звіт «Жінки в медіа та активізмі: виклики, ризики та можливості в умовах війни» про становище активісток, правозахисниць, журналісток і волонтерок в умовах російсько-української війни.

Дослідниці проаналізували різноманітні загрози, з якими стикаються жінки в громадському секторі: від фізичних атак і пошкодження майна до юридичного тиску, онлайн-залякувань, спроб дискредитації та кібернасильства. 

Окрему увагу приділили гендерній специфіці переслідувань, що «проявляється в спробах знецінити компетентність жінок, атакувати їхню репутацію чи використовувати сексистські образи». 

Кандидатка соціологічних наук Тамара Марценюк розпочала презентацію та наголосила, що жінки стали більш видимими в правозахисті й громадській діяльності, про що, зокрема, свідчить презентований звіт. 

Науковиця звернула увагу на те, що героїні дослідження не лише говорили про свої успіхи, а й озвучували загрози, серед яких найбільш відчутним трендом виявилося зростання цифрового насильства. 

«На перше місце зараз виходять кіберзагрози, цифрове насильство. І держава поки не дає достатнього захисту – ці правопорушення здебільшого вважаються адміністративними, а довести їх дуже складно», – зауважила Марценюк.

Вона додала, що в таких умовах ключовим ресурсом виступає мережування: «Саме мережування, взаємопідтримка й солідарність підсилюють правозахисний рух. В Україні є велика кількість громадських організацій та ініціатив – й активістки звертаються одна до одної по допомогу».

Аналітикиня Алла Бєлошенко розповіла, що кожна опитана активістка повідомила, що зазнавала переслідувань. За її словами, найчастіше йдеться про комбінації тиску, де «психологічне насильство майже завжди супроводжує фізичні або гендерно вмотивовані атаки».

Бєлошенко також торкнулася теми нових викликів: поширення штучного інтелекту, діпфейків, ботоферм і масове розповсюдження фейків. Аналітикиня підкреслила, що реакція держави на них є недостатньою, оскільки розслідування неефективні, а спеціалізованої психологічної підтримки немає.

«Держава докладає мало зусиль для захисту прав жінок-активісток. Досі немає навіть гарячої лінії, спрямованої на підтримку таких осіб», – зауважила вона. 

Бєлошенко наголосила, що навіть попри тиск, жінки продовжують працювати: «Жінки продовжують займатися своєю діяльністю й не бояться. Понад половина респонденток відповіли, що не відчувають страху або відчувають його мінімально», – сказала вона.

Дослідниці зазначили, що повномасштабне вторгнення не змінило пріоритетів громадських діячок, однак розширило їх, додавши напрями гуманітарної допомоги, підтримки ВПО й сімей військових. 

Правозахисниця Ірина Юзик представила розділи дослідження, підготовлені журналісткою Анастасією Роді. Вона розповіла, що на початку повномасштабного вторгнення увага суспільства була зосереджена «на інших пріоритетах», а напади на активісток в Україні практично не відбувалися. 

Однак у 2023–2024 роках ситуація почала змінюватися: «Наші опоненти навчилися жити в умовах війни та знову взялися за своє. Залякування, переслідування, погрози, дискредитаційні кампанії, знищення репутації, іміджу активісток. Знову в них з’явилися на це сили й час», – ствердила Юзик. 

За її словами, з липня 2024 року до червня 2025 року авторки звіту задокументували 32 окремі випадки нападів на активісток: від російських обстрілів до фізичних нападів, пошкодження майна, кібербулінгу, перешкоджання професійній діяльності та юридичних переслідувань. 

Дослідниці також наголосили, що ZMINA надає допомогу постраждалим жінкам. Зокрема, там уже підтримали 68 жінок, серед яких 36 отримали правову допомогу, а 37 – екстрену, тобто релокацію з небезпечних регіонів, оренду житла, медичну та реабілітаційну підтримку тощо.

 Фото: ZMINA