НовиниСвіт стає небезпечнішим для ЛГБТКІ+ людей – звіт

Світ стає дедалі більш небезпечним для ЛГБТКІ+ людей, а поширеність гомофобної та трансфобної риторик зростає в усіх сферах життя суспільства країн Заходу. 

Про це йдеться у звіті, опублікованому Інститутом стратегічного діалогу.

Дослідники проаналізували різноманітні аспекти, що свідчать про безпеку представників ЛГБТКІ+, включно зі злочинами на ґрунті ненависті та цензурою, які відбувалися в США, Великій Британії та країнах Європи протягом останніх п’яти років.

Відповідно до звіту, насильство проти ЛГБТКІ+ людей різко зросло в кожній з охоплених країн і практично в усіх сферах життя. 

Майже 20% усіх злочинів на ґрунті ненависті в США скоєні проти представників ЛГБТКІ+, зокрема у 2024 році зафіксували 918 інцидентів, серед яких 7 убивств і 140 погроз здійсненням вибуху. 

У Великій Британії протягом останніх п’яти років злочинність на ґрунті ненависті також зростала, особливо між 2021 і 2022 роками, коли кількість злочинів, мотивованих упередженнями щодо сексуальної орієнтації, зросла на 41%, а щодо трансгендерних людей – на 56%. Однак у 2024 році ситуація почала покращуватися: рівень злочинів ненависті знизився на 11%.

У країнах Європи станом на 2023 рік на 6% зменшився рівень дискримінації через приналежність до ЛГБТКІ+ на роботі, проте кількість тих, хто повідомляв про насильство, зросла з 11% до 14%, а 67% респондентів повідомили про цькування в школі, у порівнянні з 46% у 2019 році.

Автори звіту зазначають, що зростання кількості злочинів на ґрунті ненависті безпосередньо пов’язане зі збільшенням застосування мови ворожнечі в соцмережах, при чому найбільше страждають трансгендерні люди – цьогоріч мова ворожнечі проти них становила 46% усього контенту ненависті проти ЛГБТКІ+.

Дослідники наголошують на тому, що платформи загалом не модерують контент із ненавистю до ЛГБТКІ+, водночас надмірно модерують самих представників спільноти: видаляли хештеги зі словами «квір», «транс» і «небінарний». Повідомляють, що на деяких сайтах сама ідентифікація як трансгендерної людини вважається «сексуальним контентом».

Автори звіту звертають увагу на те, що через політичний тиск і поширення нетерпимості ЛГБТКІ+ матеріали, включно з книжками й онлайн-ресурсами, зазнавали цензури. 

Упродовж 2023–2024 років у США було заборонено понад 10 тисяч книжок, 44% з яких мали персонажів-людей кольору. Американські групи також чинили тиск на країни Європи й вимагали цензурувати книги з ЛГБТКІ+ тематикою. 

Зокрема, Угорщина ухвалила закон, що обмежує контент ЛГБТКІ+ в школах і медіа, подібний до «закону про ЛГБТ-пропаганду» в росії. Болгарія, Італія та Словаччина також затвердили цензурні норми.

Повідомляють також про активізацію екстремістських груп, які використовують неосвіченість людей для того, щоб радикалізувати їх онлайн та офлайн, що призводить до смертельних нападів на ЛГБТКІ+.

У листопаді 2022 року один із таких нападників відкрив стрілянину у квір-барі в Колорадо й убив п’ятьох людей, місяцем раніше двох людей убили під час стрілянини в Братиславі.

Також почастішали атаки на заходи, пов’язані з ЛГБТКІ+. 

Звіт указує на те, що політична сфера має одну з найсильніших анти-ЛГБТКІ+ риторику, а політики дедалі частіше використовують ненависть у своїх програмах.

З 2023 року до 2025 в США написали 616 гомофобних законопроєктів.

Від моменту своєї інавгурації Дональд Трамп неодноразово атакував права ЛГБТКІ+, зокрема заборонивши трансгендерним людям служити в армії. У Великій Британії законодавство визнало, що «жінками» є лише «біологічні жінки», фактично заборонивши трансгендерним жінкам користуватися громадськими туалетами.

Дослідники зазначають, що кожній сьомій транслюдині відмовляли в медичній допомозі через гендерну ідентичність, тоді як 57% повідомили, що уникали звернення до лікарів через страх дискримінації. 

У кількох країнах також запровадили прямі законодавчі атаки проти прав ЛГБТКІ+, зокрема в Грузії заборонили одностатеві шлюби, а Угорщина заборонила проведення прайдів. 

«ЛГБТК+ люди, які здобули безпрецедентні громадянські права в попередні десятиліття, тепер дедалі частіше стають мішенню онлайн- та офлайн-ненависті, політичної риторики, цензури та законодавчих обмежень», – підсумовують автори звіту.

 Фото: Reuters