НовиниУ постраждалих від сексуального насильства порушуються нервові зв’язки в мозку – дослідження

Постраждалі від сексуального насильства, які страждають на посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), зазнають значних порушень нервових зв’язків у мозку.

Про це свідчать результати дослідження, представленого на 38-му Конгресі Європейського коледжу нейропсихології в Амстердамі, пише The Independent.

Науковці проаналізували мозкову активність 40 жінок, що страждають на ПТСР після пережитого протягом останнього року сексуального насильства. 

Учасниці пройшли МРТ-сканування мозку для оцінки нервових зв’язків і того, як їхні зміни можуть бути пов’язані з депресивними й посттравматичними розладами.

Зокрема дослідники вивчали те, як ключові ділянки мозку, що беруть участь у регулюванні страху й емоцій, синхронізуються з рештою ділянок мозку в жінок, які страждають на ПТСР.

Науковці виявили, що в постраждалих від сексуального насильства може розвиватися ПТСР, який характеризується нав’язливими спогадами, підвищеною тривожністю, емоційним заціпенінням і нестабільністю настрою.

«ПТСР після сексуального насильства, як правило, є особливо тяжким і часто супроводжується вищими показниками депресії, тривожності та суїцидальних думок», – зазначила головна дослідниця докторка Лідія Фортеа.

Науковці також дійшли висновку, що в багатьох жінок, які пережили сексуальне насильство, спостерігається помітне зниження рівня комунікації між амигдалою (мигдалеподібним тілом) і префронтальною корою – ділянками мозку, залученими до обробки та контролю емоцій. 

У 22 із 40 учасниць синхронізація між цими ділянками мозку знижувалася до нуля або майже до нуля.

«Той факт, що комунікація між амигдалою та префронтальною корою може знижуватися майже до нуля, підкреслює серйозність порушень на рівні нервових ланцюгів, які регулюють емоції після травми», – наголосив нейробіолог Марін Юкіч із Каролінського інституту у Швеції.

Водночас ця зміна в мозку не виявилася безпосередньо пов’язаною з тим, наскільки тяжкими були симптоми ПТСР чи депресії в постраждалих. 

«Одним із наступних кроків буде з’ясувати, чи можуть порушення зв’язків у мозку після сексуального насильства допомогти передбачити реакцію на лікування ПТСР. Якщо так, ми зможемо заздалегідь визначити пацієнток із ризиком гірших наслідків і посилити клінічні зусилля для допомоги в їхньому одужанні», – зазначила докторка Фортеа.

Дослідники вказують на те, що раніше постраждалі від сексуального насильства не були достатньо представленими в нейронаукових дослідженнях, попри широке вивчення ПТСР у контексті воєн, стихійних лих і нещасних випадків. 

«Попри те, що сексуальне насильство є однією з найпоширеніших форм травми серед жінок, більшість досліджень ПТСР зосереджено на інших типах травм, таких як війна», – Лідія Фортеа.