НовиниАб’юзери маніпулюють постраждалими через спільну з ними травму – дослідження

Аб’юзери використовують згадки спільної з постраждалими травми для встановлення близького зв’язку, щоб отримати більше влади для маніпуляцій.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Violence Against Women.

Наукова праця вивчає «перетворення прив’язаності на зброю» як основний механізм примусового контролю. Вона ґрунтується на інтерв’ю з жінками, що зазнавали повторного домашнього насильства, однак зберігали емоційну прив’язаність до своїх кривдників. 

Загалом опитали 18 учасниць віком від 26 до 60 років. До вибірки включали лише тих жінок, які не повідомляли про зовнішні обмеження: фінансові, культурні чи соціальні труднощі – або погрози з боку аб’юзера.

Авторки праці зазначають, що раніше дослідження природи насильницьких стосунків не вивчали безпосередньо досвід жінок, які повідомляли про травматичну прив’язаність. 

Жодне з них також не розглядало роль самого кривдника в процесі формування емоційної прив’язаності постраждалої до нього. Більшість теорій натякали, що саме потерпіла винна в таких стосунках, і свідчили про «внутрішній дефект» її особистості, змальовуючи ту як «мазохістку, безпорадну чи співзалежну».

Нове дослідження доводить, що травматичний зв’язок між аб’юзером і постраждалою – не прояв її слабкості, а свідомо побудована ним стратегія контролю, що ґрунтується на маскуванні насильства за турботою, спільному проживанні травми та чергуваннях піклування й жорстокості. 

«Через спільне переживання травми та чергування жорсткості з турботою аб’юзери свідомо створюють емоційне захоплення. Ці цикли не просто імітують близькість – вони перетворюють її на зброю, роблячи прихильність інструментом контролю, який прив’язує постраждалих до їхніх кривдників без застосування фізичної сили чи видимих обмежень», – зазначають авторки дослідження.

Результати також вказують на існування окремого портрету кривдника, якому властиві мінливість, маніпулятивність і демонстративна вразливість. 

«Це дослідження переосмислює феномен травматичного зв’язку як процес, керований кривдником, зміщуючи фокус пояснення від «патології жертви» до цілеспрямованих стратегій, які застосовують аб’юзери. Ми закликаємо переорієнтувати політику та практику роботи з домашнім насильством на визнання та протидію цілеспрямованим стратегіям, які використовують кривдники для створення та підтримки травматичних зв’язків», – наголошують дослідниці.