НовиниЕмоційне обслуговування чоловіка. Що таке mankeeping і як він впливає на жінок
Невидима емоційна праця
Останнім часом у соцмережах багато говорять про так звану «епідемію чоловічої самотності». Дослідження, проведені за останні 30 років, неодноразово показували, що соціальні зв’язки чоловіків значно ослабли в порівнянні з жіночими.
Тоді як жінки зазвичай покладаються на друзів, родичів і своїх партнерів для емоційної підтримки, чоловіки – особливо ті, у кого мало друзів, – здебільшого покладаються винятково на своїх партнерок.
У результаті жінки стають для них «терапевтками», виконуючи всю емоційну роботу у стосунках.
Ця роль уже отримала власну назву – mankeeping (буквально – «догляд за чоловіком»). Термін запровадила постдокторська дослідниця Стенфордського університету Анжеліка Пузіо Ферраро, і він описує невидиму працю жінок – задоволення соціальних та емоційних потреб чоловіків: від підтримки в щоденних труднощах і внутрішніх переживаннях до заохочення до дружніх зустрічей.
Популярність терміну в інтернеті перетворила його на мем, але також стала приводом для серйозної розмови: багато жінок почали ділитися тим, наскільки виснажливою може бути така роль. Деякі навіть зізналися, що mankeeping зруйнував для них саме поняття побачень і змусив відмовитися від стосунків.
Не близькість, а тягар
На відміну від природної взаємної емоційної підтримки в здорових стосунках, mankeeping – це нерівномірне навантаження. Оскільки коло спілкування багатьох чоловіків звузилося, їхні партнерки часто змушені виконувати функції, які раніше розподілялися між друзями, родичами або колегами.
Це продовження емоційної праці – такої, як організація соціальних подій або пам’ятання про дні народження. Дослідники порівнюють mankeeping із поняттям kinkeeping – жіночою роллю в підтримці родинних зв’язків. Обидва явища – це форма невидимої емоційної праці, яку не винагороджують і часто не помічають, хоча її наслідки – відчутні.
«У своїх дослідженнях я спостерігаю, як від жінок вимагають або очікують, що вони візьмуть на себе більше роботи, щоб стати центральною – якщо не єдиною – частиною системи соціальної підтримки чоловіка», – зазначила Ферраро.
Вона зауважує, що така динаміка спостерігається не в усіх парах. Але оскільки деякі чоловіки мають труднощі з побудовою близьких зв’язків, їхні партнерки просто змушені брати на себе надмірну емоційну відповідальність.
Чи можливо це змінити?
Розповідаючи про термін, The New York Times описав історію Ев Тіллі-Колсон – 37-річної мешканки Лос-Анджелеса, яка відкрила для себе цей феномен у соцмережах.
Її стосунки з бойфрендом тривають уже майже сім місяців. За її словами, він – емоційно зрілий, дотепний і турботливий, але Ев часто відчуває, що виконує роль емоційного «каркасу» в цих стосунках.
Хоча обидва партнери – зайняті юристи, саме вона зазвичай організовує їхнє спільне дозвілля. Вона неодноразово зустрічалася з друзями бойфренда, натомість він значно рідше бачився з її друзями. Вона також порушує, а потім і вирішує складні теми: коли знайомитися з батьками, коли поїхати у спільну подорож.
«Якщо вся ініціатива на мені, то й відповідальність, якщо щось піде не так, теж буде на мені», – каже вона.
Термін mankeeping став назвою для її відчуття дисбалансу.
«Я відчуваю, що несу відповідальність за емоційне світло в наших стосунках», – додає Ев.
Експерти вважають, що термін mankeeping створили не для того, щоб він став мемом чи приводом для критики чоловіків. Це – спосіб привернути увагу до того, що чоловікам необхідно емоційно інвестувати у дружбу, а також можливість відкрито говорити про те, наскільки виснажливою є така динаміка для жінок.
Зокрема, психотерапевт Джастіна Пер зазначає, що чоловікам не обов’язково кардинально змінювати себе. Достатньо почати з малого – поділитися чимось особистим із другом або запропонувати новий формат спілкування.
За його словами, розширення кола підтримки не замінить романтичних стосунків, а лише зміцнить їх, створюючи ширшу емоційну опору.