НовиниЖінки-політики частіше стикаються з образами в соцмережах, ніж чоловіки – дослідження

Жінки-політики частіше за чоловіків стають мішенню атак, пов’язаних з їхньою статтю, національністю, зовнішністю або моральними якостями в соціальних мережах, повідомляє Euronews.

Згідно з новим дослідженням, опублікованим у журналі Politics and Gender, висловлювання ненависті в інтернеті можуть змусити політикинь скоротити свою присутність онлайн або навіть відмовитися від участі у виборах.

Дослідники проаналізували понад 23 мільйони публікацій у соцмережі X (раніше Twitter), адресованих політикам у Німеччині, Іспанії, Великій Британії та США. На момент дослідження платформа ще мала активну модерацію контенту.

Результати показали, що хоча й чоловіки, і жінки зазнають подібного обсягу критики й онлайн-атак, чоловікам, як правило, адресують загальні образи, які не стосуються їхньої статі, національності, зовнішності чи моралі. Жінки ж, навпаки, отримують коментарі особистісного характеру.

Водночас рівень упізнаваності політика майже не впливає на кількість нападок. Жінки-політики отримують неприйнятні коментарі незалежно від популярності – і значно частіше, ніж чоловіки.

«Некоректними» вважалися твіти, що містили мову ворожнечі, гендерні стереотипи, мову виключення (як-от: «жінки повинні сидіти вдома, а не займатися політикою»), погрози, образи, таврування («брехунка», «зрадниця»), вульгарність, сарказм, написання великими літерами або принизливий зміст.

Професорка права та технологій Оксфордського університету й Інституту Гассо Платтнера Сандра Вахтер зазначає, що атаки на жінок у мережі зумовлені не лише соціальними чинниками, а й економічними інтересами великих техкомпаній.

За її словами, бізнес-моделі платформ побудовані так, щоб якомога довше утримувати увагу користувачів для продажу реклами. Це пояснює, чому фейкові новини, які часто мають сенсаційний характер, поширюються швидше за правдиву інформацію.

«Люди хочуть бачити щось гнівне, обурливе – саме це й утримує їх у мережі», – каже Вахтер.

Вона підкреслює, що суспільство часто недооцінює серйозність проблеми, оскільки постраждалих звинувачують у провокуванні, а нападники – навіть у разі втручання правоохоронців – не несуть відповідальності. Усе тому, що це відбувається у цифровому просторі, який досі вважається «менш реальним».

Тим часом дослідники застерігають, що подібні атаки можуть змусити жінок зменшити онлайн-активність або відмовитися від політичної діяльності загалом.