Новини«Немає іншого вибору». В Афганістані після заборони салонів краси жінки змушені працювати підпільно

Після того як «Талібан» заборонив роботу салонів краси в Афганістані, багато жінок були змушені працювати підпільно. Так чимало родин, де жінки часто є єдиними годувальницями, нині перебувають на межі виживання.

Про це пише The Washington Post.

З поверненням талібів до влади у країні запровадили одну з найжорсткіших у світі систем гендерної сегрегації: дівчатам заборонили навчатися після шостого класу, жінок-держслужбовиць вигнали з державних установ, а також створили «поліцію моралі» для контролю за зовнішністю та пересуванням жінок.

Понад 12 тисяч салонів краси, які існували в Афганістані, спершу здавалися винятком – одним із небагатьох місць, де жінки ще могли збиратися. Але уряд швидко звернув увагу на цей бізнес і у 2023 році наказав закрити їх усі.

У відеозаяві речник Міністерства у справах моралі заявив, що вищипування брів, використання косметики й штучного волосся – «заборонені шаріатом», а витрати на весільний макіяж нареченої є «фінансовим тягарем для родин».

Влада не уточнила, яке саме покарання чекає на порушниць заборони, однак після цього ООН зафіксувала кілька випадків арештів власниць салонів у 2023 році.

Втративши доступ до престижних і добре оплачуваних професій, жінки дедалі частіше змушені були братися за некваліфіковану, низькооплачувану й нелегальну роботу.

Так, одна з історій розповідає про 22-річну Сімін, яка керує жіночим салоном краси. Дівчина згадує, що до повної заборони цього бізнесу талібами, які звинуватили його в «пороках», нібито «заборонених в ісламі», він був дуже прибутковим.

«Ми відкривали цей салон із великою надією та любов’ю. Жодні слова не можуть передати, що я відчула, коли нам наказали його закрити», – розповіла Сімін.

Вона зазначає, що тепер працює підпільно, тому просить клієнток паркуватися за кілька кварталів від її дому, уникати військових патрулів і заходити до будинку через непримітні двері.

«Я боюся, що таліби нас знайдуть, але в мене немає іншого вибору, окрім як продовжувати працювати. Це єдине джерело доходу для нашої родини», – каже Сімін.

Інша дівчина – 23-річна Бегешта – почала продавати косметику та прикраси в жовтні 2023 року. Спочатку вона помітила зростання зацікавленості, а жінки зверталися до неї по поради щодо відкриття власної справи в інтернеті. Проте за останні шість місяців її прибуток зменшився приблизно на 20%.

«Спершу я думала, що винна сама. А потім зрозуміла: у всіх ті самі проблеми», – розповіла вона.

Водночас 30-річна Савіта самотужки утримує матір з інвалідністю та п’ятьох молодших братів і сестер після того, як її батько загинув під час теракту талібів вісім років тому. Через заборону роботи салонів вона злякалася продовжувати діяльність нелегально.

Тепер Савіта працює швачкою матеріалів зі шкіри: навчає жінок шити сумки та взуття в підвалі в Кабулі. Але заробіток, за її словами, настільки мізерний, що родина була змушена переїхати в однокімнатну квартиру.

Вона зізнається, що досі відчуває тривогу, коли бачить на вулицях «поліцію моралі», і мріє повернутися до власної справи.

«Найбільше я сумую за тим, як прокидалася рано, читала Коран, а потім ішла на роботу. Оце й було моє визначення свободи», – каже вона.

Зазначають, що таліби не приховують наміру витіснити жінок із ринку праці. У 2023 році заступник міністра праці Дін Мохаммад Хакбін в інтерв’ю афганському телебаченню заявив, що «95% афганців не хочуть, щоб їхні жінки працювали», звинувативши решту 5% у тому, що вони «промиті Заходом».

Однак останнім часом режим демонструє певну гнучкість – дозволяючи жінкам працювати, але без порушення політики гендерної сегрегації. За словами речника міністерства праці Саміулли Ібрахімі, жінки можуть працювати у «сферах, які призначені саме для них».

«Талібан» навіть офіційно брав участь у відкритті гендерно розділених базарів, де жінки продають одяг, кераміку й інші товари. Також заохочується праця жінок у жіночих лікарнях, тюрмах і школах для дівчат.

Тож деякі жінки таки знаходять офіційну роботу. Зокрема, Фаріба Нурі, 50-річна підприємиця, яка консультує жінок із питань бізнесу та відкриття торгових точок, каже, що не стикалася з перешкодами з боку талібів.

«Нам кажуть працювати й поводяться дружньо», – зазначає вона.

Однак навіть у дозволених сферах жінки стикаються з численними труднощами. Щоб подорожувати країною, їм потрібен чоловік-супровідник. А правила, які нав’язує «поліція моралі», залишаються нечіткими й мінливими.

«Усе, чого ми хочемо, – це дати жінкам змогу стати на власні ноги», – додає Фаріба.