НовиниПонад 77% опитаних українок отримували підозрілі повідомлення в інтернеті – звіт

У соціальних мережах жінки та дівчата все частіше стають ціллю для онлайн-шахраїв, психологічного тиску та спроб вербування з метою сексуальної експлуатації. Попри активне користування інтернетом, результати фокус-груп свідчать, що рівень безпеки в онлайн просторі є низьким, пише ZMINA.

Про це йдеться в аналітичному звіті «Торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації: підвищена вразливість жінок і дівчат, пов’язана з війною Російської Федерації проти України та використанням кіберпростору торговцями людьми». Його підготували організації «ООН Жінки в Україні» та «Ла Страда-Україна» за підтримки дій ООН проти сексуального насильства під час конфлікту.

 У межах звіту провели фокус-групи в шести областях України – Харківській, Львівській, Івано-Франківській, Вінницькій, Черкаській і Хмельницькій. До опитування також залучили українок, які через війну виїхали за кордон.

У дослідженні взяли участь 86 жінок і дівчат різного віку та соціального статусу – серед них безробітні, пенсіонерки, жінки з інвалідністю, багатодітні матері, матері-одиначки, а також ті, хто втратив житло або виїхав із тимчасово окупованих територій. Понад третина учасниць є внутрішньо переміщеними особами.

За результатами, 77% опитаних отримували підозрілі повідомлення – найчастіше через Telegram, Instagram і платформи для працевлаштування. 25% стикалися з прямим тиском – незнайомці вимагали особисті фото чи інформацію про роботу та родину. 

Водночас 86% не зверталися до поліції, бо не вірять в ефективність правоохоронців або вважають, що онлайн-злочини важко довести.

Також 78% жінок повідомили, що натрапляли на «підозрілі вакансії». Підозру викликають: абстрактні описи, гнучкий графік, висока оплата без досвіду, обіцянки закордонної роботи, пропозиції винятково для «молодих дівчат».

Більшість таких оголошень надходять через Telegram, Instagram і платформи для працевлаштування.

Попри ризики, тільки 79% жінок використовують базові налаштування конфіденційності. Лише 10% – двофакторну автентифікацію, а 21% взагалі не захищають свої акаунти.

Під час презентації звіту уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко підкреслила, що дослідження стане основою нової стратегії боротьби з торгівлею людьми до 2030 року.

«Уже розпочато роботу над формуванням нової Державної стратегії протидії торгівлі людьми на період до 2030 року, якою визначено одним із викликів поширення онлайн-вербування, експлуатації та необхідності реагування на них. І саме це дослідження дає нам такі важливі підстави», – додала вона.