ЖиттяВійськовослужбовиці про те, що для них незалежність України

​​Незалежність України для кожного має свій вимір. Для когось – це урочисте свято з дитинства, для когось – щоденна праця й відповідальність, можливість залишатися собою на власній землі або ж право визначати, під яким прапором жити.

До Дня Незалежності ми запитали жінок-військових, що для них означає незалежність зараз – у час, коли вона вимірюється не тільки святом, а й щоденною боротьбою.  

У моїй родині День Незалежності не був особливо значним святом, хіба що ми виходили в центр міста, де відбувалися концерти чи дитячі виступи. Тепер же ми вкладаємо в цей день набагато більше сенсу. Ми краще розуміємо його цінність і те, скільки ми всього віддали, щоб мати свою незалежність та можливість святкувати цей день.

Для мене незалежність України – це, в першу чергу, визнання нас як нації. Ми є окрема нація зі своєю державністю та суверенітетом. Ми самі можемо вершити свою долю й жити так, як хочемо. Тож незалежність для мене – це бути вільним. Вільним у всьому, у виборі, у тому, як жити, як розпоряджатися собою, своєю державою.

Для мене «Україна понад усе!» – це не гасло, а стиль життя. Я зараз ризикую всім, що маю. Живу ідеєю про те, що мої діти матимуть своє краще життя в сильній, квітучій, незалежній Україні.

У дитинстві це було яскраве літнє свято з ошатним одягом, атракціонами й феєрверками. Тоді незалежність нам далася занадто легко, мало хто розумів її цінність. Але freedom is not free, і зараз ми платимо за свою свободу найвищу ціну.Цінність незалежності – у свободі бути собою на своїй землі. Жити спокійно й упевнено дивитися в майбутнє.

Для мене незалежність – не про свята і паради. Це щоденна робота, яка часто дуже важка й болюча. Я вже десять років на війні, бачу, чого вона вартує людям і розумію: іншого вибору у нас зараз немає. А ще, це можливість залишатися собою і працювати, щоби жити вільно. Це відповідальність, яку ми взяли і яку маємо тримати до кінця.

Незалежність для держави – це реальний вибір. І для народу, який є носієм влади в Україні – це право обирати, що для нас важливо, під яким прапором жити, у якому напрямку йти та як цього досягати. Росія довго намагається обмежити наш вибір, наприклад, прагнучи офіційно зробити окуповані території своїми, не пустити Україну в ЄС і зробити російську мову державною.

Поки ворог впливає на наш вибір, ми не є незалежними. Але я вірю, що вся боротьба недаремна. І колись ми обов’язково будемо по-справжньому незалежними.

Для мене незалежність України – це можливість обирати й бути вільною, бути собою. У дитинстві я завжди чекала на це свято. Тоді ще не було глибокого усвідомлення, що таке незалежність, але було сильне відчуття, що це щось значуще: ми – окрема держава, така як Британія, США чи Канада, а не частина великої системи, яка століттями намагалася знищити нашу націю. Уже тоді я розуміла, що бути українкою – це дуже круто.

Сьогодні для мене незалежність – це про цілісність і власну самоідентифікацію, про цінність свободи й право визначати своє майбутнє. Це внутрішній простір, який ми захищаємо щодня. Це голос, який звучить вільно на повні груди і який більше ніхто й ніколи не зможе заглушити.

У місці, де я проживала, не було акценту на цьому. Тому мій патріотизм сформувався вже в дорослому віці. Він не був навіяний культурою, це був цілком особистий вибір – зануритися в історію й зрозуміти значення Дня незалежності. Ціную цей день: він як узагальнення вікової боротьби моїх земляків.

Нині незалежність України для мене – це можливість планувати своє майбутнє на території, яка належить моєму народу, можливість самостійно обирати напрям розвитку разом зі свідомими українцями.

День Незалежності – це увіковічене в даті прагнення захистити людську гідність, людяність і справедливість. Це історія предків і вибір поколінь.

Українська незалежність – більше, ніж право на свободу: це жага й здатність кувати в собі шлях до кращої версії себе. Це сукупність усього набутого й біль за втраченим, це мрія, що витає в повітрі. Ти можеш не знати імен тих, хто понад тисячу років за неї бореться, але можеш відчувати її на кожному метрі української землі.