ЖиттяКуди дзвонити, якщо вбивають за інакшість? Чому Україні потрібен законопроєкт 5488

У часи, коли згуртованість українців мала би бути на найвищому рівні, а ненависть спрямованою на ворога, в Україні однаково залишається місце для ненависті одне до одного. Простий факт про те, що всі люди різні, іноді досі стає приводом для агресії, і злочинів із мотивів нетерпимості не меншає. 

Так, з 2020 року правозахисні організації зафіксували 291 злочин на ґрунті гомо- і трансфобії. Однак офіційної фіксації таких правопорушень немає, постраждалі часто не звертаються по допомогу, тому реальної кількості наразі назвати неможливо. 

Значна кількість злочинів із мотивів нетерпимості залишаються безкарними, оскільки чинне законодавство не забезпечує достатньої правової бази для захисту постраждалих. Зокрема, люди, які зазнають дискримінації та насильства через свою гендерну ідентичність, сексуальну орієнтацію чи інші ознаки, здебільшого залишаються без належного правового захисту.

Першим кроком до розв’язання проблеми може стати законопроєкт №5488 щодо боротьби з проявами дискримінації, який посилить українське законодавство та дасть змогу захистити вразливі групи населення. Однак Парламент не поспішає його ухвалювати. 

Завдання домогтися вдосконалення законодавства й ухвалення законопроєкту взяло на себе громадянське суспільство. Саме громадські організації регулярно тримають це питання на порядку денному в суспільстві та привертають увагу до проблеми на державному й міжнародному рівнях. 

Провідною в адвокації 5488 є організація Gender Stream. Разом з очільницею організації, правозахисницею Ольгою Поляковою розбираємося з особливостями законопроєкту 5488, як він превентивно та постфактум захистить українське суспільство від дискримінації і яка робота потрібна надалі для його ухвалення.

Текст: Ольга Дуденко

Злочини на ґрунті ненависті тривають

За останні роки в Україні відбулася низка злочинів на ґрунті ненависті. Завдяки небайдужому суспільству та роботі медіа частина з них набула розголосу, проте не варто забувати, що деякі злочини лишаються поза суспільною увагою. Постраждалі можуть соромитися чи не наважуватися розповідати про них, не в останню чергу тому, що не мають правового механізму, який їх захистить і покарає кривдників.

У липні торік біля київського клубу невідомий чоловік напав на українського дизайнера Костянтина Омелю. Унаслідок цього постраждалий знепритомнів, отримав перелом кісток носа й численні синці на обличчі. Місяцем раніше дизайнер зробив публічний камінг-аут і випустив колекцію на підтримку ЛГБТ-спільноти. 

Після інциденту Омеля одразу звернувся до поліції. Нападника судили за статтею 125 Кримінального кодексу України за заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень. Через те, що кривдник визнав власну провину, вирок помʼякшили й призначили штраф розміром у понад дві тисячі гривень.

Напередодні премʼєри українського фільму «Уроки толерантності» Аркадія Непиталюка, у лютому цього року, невідомі залишили на фасаді кінотеатру «Жовтень» афіші стрічки та гомофобні написи. На щастя, інцидент не перейшов у площину фізичного насильства чи дискримінації людей, але події, які підтримують ЛГБТК+-спільноту, висвітлюють її потреби та проблеми, усе ще потребують постійної охорони під час проведення. Учасники таких заходів не можуть почуватися в цілковитій безпеці. 

Фізичного нападу зазнала квір-пара, Данило та Сурикат, у квітні цього року. Компанія людей, побачивши, що пара тримається за руки, почали викрикувати гомофобні вирази, переслідувати й погрожувати побиттям. Сурикату завдали ударів у щелепу й пах, а Данилові вдалося ухилитися. У поліції пара написала дві заяви, але основну зробили тією, де не зазначено, що напад скоїли на ґрунті ненависті до ЛГБТ-людей.

Перший і наразі єдиний успішний кейс в Україні, де у вироку зазначили, що злочин здійснили з мотивів трансфобії, стався в листопаді минулого року. Незнайомий чоловік напав на трансгендерну жінку й ексвійськову Хелен Марк. Спочатку він словесно образив її, коментуючи при цьому її зовнішній вигляд і сексуальну орієнтацію, а потім завдав кількох ударів по обличчю. Постраждалій вдалося зафіксувати напад на відео, подавши його разом із заявою до поліції. Тоді Gender Stream звернулися з офіційним запитом до Національної поліції України й Омбудсмена Дмитра Лубінця, щоб ті простежили за розвитком ситуації та належно відреагували на злочин.

Чоловіка, що напав на Хелен, визнали винним у скоєнні злочину на ґрунті ненависті, причиною якого була саме гендерна ідентичність ексвійськової. Юридичну підтримку для Хелен і її супровід від подання заяви до оголошення вироку надавали експертки Gender Stream. Процес тривав чотири місяці й потребував величезних зусиль, звʼязків і роботи команди Gender Stream. 

Випадки злочинів на ґрунті ненависті, фізичної чи словесної дискримінації за різними ознаками, на жаль, трапляються дуже часто. Це можуть бути образи, напади або утиски не лише через сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність, але й через будь-які стереотипні судження. Такі випадки можуть статися з кожним чи кожною – навіть через зовнішність, манеру спілкування або сприйняття суспільством. Однак чинне законодавство не визнає злочинів на ґрунті ненависті, пов'язаних із сексуальною орієнтацією чи гендерною ідентичністю. Наразі Кримінальний кодекс України визнає злочини лише за ознаками раси, національності або релігії. 

Ситуацію може змінити законопроєкт 5488, який розширить ці категорії та допоможе захистити більше людей від несправедливого насильства й дискримінації.

Відчуття безпеки й відповідальність

Положення законопроєкту №5488 можуть захищати як превентивно, так і постфактум у випадках, коли злочин на ґрунті ненависті вже скоєно. У Gender Stream пояснюють, як це гарантує законопроєкт.

У разі превентивного захисту відбуваються:

• Справедливі покарання за злочини на ґрунті ненависті. Законопроєкт передбачає кваліфікацію мотивів нетерпимості як обтяжувальної обставини при визначенні покарання. Це створює чіткий сигнал для потенційних правопорушників, що дискримінаційні злочини матимуть серйозні наслідки, і в результаті зменшить імовірність їхнього скоєння в майбутньому.
• Покращення безпекової ситуації. Завдяки суворішим покаранням та ефективнішому механізму реагування на випадки дискримінації законопроєкт сприяє зменшенню проявів нетерпимості в суспільстві.

Захист постфактум – це:

• Удосконалення механізмів реагування. Законопроєкт вдосконалює механізми реагування на дискримінацію та злочини на ґрунті нетерпимості. Зокрема, визначення поняття «нетерпимості» як обтяжувальні обставини дає змогу краще враховувати мотиви правопорушників чи правопорушниць при визначенні покарання. Це допомагає забезпечити справедливе покарання за вже скоєні правопорушення.
• Впровадження адміністративної відповідальності. Законопроєкт також запроваджує можливість притягнення до адміністративної відповідальності за прояви дискримінації. Це забезпечує швидше й ефективніше реагування на дискримінаційні дії, а також створює додаткові інструменти для захисту людей, що постраждали.

Ухвалення законопроєкту №5488 також прискорить вступ України до Європейського Союзу. Європейська комісія зазначає, що українське законодавство у сфері протидії злочинам на ґрунті нетерпимості не включає ознаки сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, хоч це й рекомендується Європейською комісією проти расизму та нетерпимості як пріоритетне питання. Тож ухвалення законопроєкту напряму впливає на успішність євроінтеграційного процесу, а ЄС очікує на його імплементацію. 

Як Gender Stream адвокатують законопроєкт

Організація Gender Stream – провідна в просуванні законопроєкту №5488. Їхня команда різними способами адвокатує ухвалення законопроєкту як на національному, так і на міжнародному рівнях. Цього року організація підписала Меморандум про співпрацю та партнерство з Департаментом головної інспекції та дотримання прав людини. 

У межах такого партнерства Gender Stream розробляють інструкції та методичні матеріали для поліційних із питань етичного й ефективного спілкування з ЛГБТКІ+ особами, організовують навчання та семінари для співробітників Департаменту, поліційних та активісток/активісток Gender Stream. Крім того, ця співпраця допоможе ЛГБТКІ+-спільноті, адже організація створює й поширює чіткі алгоритми звернення до правоохоронних органів, якщо ЛГБТК+-особи постраждали від злочинів на ґрунті ненависті. 

Gender Stream посилює співпрацю з Національною поліцією, проводячи для поліційних тренінги про те, що таке квір, якими бувають сексуальні орієнтації, як коректно спілкуватися з трансгендерними людьми, як належно й оперативно реагувати на злочини, що скоюють на ґрунті ненависті. Такі зустрічі й обговорення проводять і з іншими представниками та представницями Парламенту, Уряду, органів державної влади, неурядових організацій. 

Окремий просвітницький напрям у діяльності Gender Stream – заходи для дітей, підлітків, а також їхніх батьків і людей, які працюють із дітьми, що також проводять у співпраці з поліцією. Так організації вдається говорити про важливість долання гендерних стереотипів, гендерно зумовленого насильства та рівності з раннього віку, впливаючи на формування свідомого суспільства, готового адвокатувати рівні права. 

Gender Stream організували звернення від численних правозахисних організацій до Верховної Ради із закликом ухвалити законопроєкт №5488. Понад 30 організацій приєдналися до співпраці, зокрема ZMINA, благодійний фонд «Гендер Зед», громадська організація «Точка опори», Харківське жіноче обʼєднання «Сфера». Спільно вони розробили маніфест, де пояснили, чому 5488 настільки важливий, як він впливає на безпеку українського суспільства і що в цьому випадку мають робити держава й правоохоронні органи. 

У липні Gender Stream увійшли до складу Експертної ради з питань дотримання рівних прав.