Життя«Одягаю рукавички й забуваю про все». Я працюю боксеркою

У нашій рубриці «Професія без статі» ми говоримо про професії, що стереотипно вважають жіночими або чоловічими, і про людей, які працюють у цих професіях. Героїня цього випуску – боксерка Тетяна Довгаль.

Ми поговорили з Танею про те, як вона зацікавилася боксом, чому готова прокидатися на тренування о пʼятій ранку, як проходить її навчання на тренерку й чи стикалася вона з упередженнями про власну професію у свій бік.

Текст: Ольга Дуденко

«Бокс для хлопців»

У мене з дитинства доволі бойовий характер: я завжди була запальна, постійно з кимось сперечалася. Спочатку я займалася карате, потім у якийсь момент зрозуміла, що хочу спробувати бокс. 

Усе починалося просто для себе, я не думала, що переросте в щось серйозне. Я пішла на заняття, мені дуже сподобалося: зараз я повністю поринула в бокс. І я хочу й далі досягати всього задуманого й не зупинятися на тому, що вже зуміла здобути.

Я завжди була запальна, постійно з кимось сперечалася

У мене не було сильних труднощів, коли я починала займатися боксом. Єдина складність сталася, коли про мої заняття дізналися батьки. Вони не думали, що я затримаюся в боксі надовго та й узагалі почали відмовляти мене від боксу, говорити, що мені не потрібно цим займатися, бо «бокс для хлопців». «У тебе будуть широкі плечі, набитий ніс, будеш ходити із синцями, а це негарно». Попри це, я однаково продовжувала тренуватися, і зараз батьки, навпаки, пишаються мною. Мені вдалося переконати їх у тому, що бокс – не лише для чоловіків, і дівчата вміють гарно боксувати. 

Досягнення

Зараз я боксерка-любителька, хоча й починаю задумуватися про професійну карʼєру. 

На сьогодні я чемпіонка України серед молоді, нещодавно виграла чемпіонат України серед студентів. Також я чемпіонка Європи та віцечемпіонка світу серед молоді. Тобто в любительському боксі в мене вже є певні досягнення, якими я пишаюся. Прагну ще більшого. Найвища сходинка для кожного спортсмена – це Олімпійські ігри. 

Я майстер спорту міжнародного класу, але прагну досягти найвищої ланки – Заслуженого майстра спорту міжнародного класу. 

На чемпіонаті Європи я побачила, що почала краще боксувати, і мені дуже приємно, коли щось змінюється

Змагання

Ми постійно тренуємося та вдосконалюємо свої навички на кожному занятті, намагаємося якось перевершити себе. Саме на змаганнях ми можемо перевірити, наскільки ефективними були наші тренування, наскільки ми змінилися за певний час. 

Наприклад, на чемпіонаті Європи я побачила, що почала краще боксувати, і мені дуже приємно, коли щось змінюється. Для моєї команди це означає, що ми робимо все правильно, я розвиваюся й не стою на місці. Обожнюю змагання, адже ти приїжджаєш і борешся з іншими такими ж спортсменками, як і ти, показуючи, що в чомусь сильніша. Ти входиш у певний азарт, що підігріває публіка навколо, яка завжди включена в бій. 

Навчання на тренерку 

Здебільшого я тренуюся тричі на день, окрім неділі. У неділю я завжди відпочиваю. Після тренування я намагаюся поспати, можу іноді почитати книжки, але, якщо чесно, це дуже рідко. На занятті в тебе висока активність, і потім важко робити щось спокійне. Тому зазвичай ти лягаєш спати, щоб відновитися перед наступним тренуванням. Можу подивитись якісь фільми, серіали чи комедійні шоу, щоби розвіятися від тренувального процесу. 

Паралельно я навчаюся на третьому курсі Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького на тренерку. Мені подобається, що викладачі з розумінням ставляться до того, що я серйозно займаюся боксом, і не навантажують мене, можуть десь давати потурання, оскільки я можу не встигати фізично виконувати якісь завдання. 

Батьки не думали, що я затримаюся в боксі надовго, і почали говорити, що мені не потрібно цим займатися, бо «бокс для хлопців»

Також я проводжу індивідуальні тренування з боксу, інколи заміняю тренера, якщо він їде на змагання з іншими спортсменами. Я розумію, що те, що я вибрала цю професію, – недарма. Мені дуже подобається, я знаю, що через певний період часу теж стану тренеркою.

Наполегливість і дисципліна

Мені здається, що в боксі більшу роль відіграють твої внутрішні якості, аніж фізичні. Якщо ти наполеглива й цілеспрямована людина, то багато чого досягнеш. Крім цього, дуже важлива дисципліна, адже є люди, які вмотивовані зайнятися боксом, потім один раз тренуються, набивають синець і більше не хочуть повертатися до тренувань. А коли є дисципліна, ти розумієш, що тобі важко, але ти підеш на заняття, бо тобі це потрібно. Ти ставиш собі якісь цілі й мусиш іти до них. 

Коли я починала займатися, я хотіла стати чемпіонкою України – для мене це була перша сходинка. Я собі тренувалася, у мене щось не виходило, десь я програвала, але я бачила ціль і йшла до неї. Я постійно тренувалася, навіть коли мені не хотілося прокидатися о 5 ранку. Думала: «Чому всі сплять, а я маю вставати?» Але тепер я розумію, що якщо роблю щось дисципліновано, обовʼязково досягаю цього. І такі якості допомагають мені не тільки в боксі, а й у житті.

Насправді в боксі дуже важлива підтримка тренера і його ставлення до своїх вихованців. Якщо він вкладає всю душу в спортсменів, як би тяжко їм не було, вони отримують стимул працювати й старатися далі. Вони знають, що за їхньою спиною стоїть людина, яка в них сильно вірить і хоче, щоб вони досягли найбільшого. За це я також вдячна своєму тренеру Дубовому Іллі Вʼячеславовичу.

Я постійно тренувалася, навіть коли мені не хотілося прокидатися о 5 ранку. Думала: «Чому всі сплять, а я маю вставати?»

Упередження про бокс 

Люди, які зі мною знайомляться чи спілкуються, часто говорять, що ніколи б не повірили, що я займаюся боксом. У їхніх очах я обережна й жіночна. Є хейтери, які говорять: «Ти як мужик», «У тебе ніс став більшим, ніж раніше», «Ой, а що в тебе за синець?», «У тебе кулаки якісь не такі, це, мабуть, через те, що ти займаєшся боксом». Тебе намагаються роздратувати й зачепити такими репліками, але дарма, адже я дуже люблю те, чим займаюся, і мене жодні слова не зупинять. 

Водночас у мене нечасто трапляються ситуації, коли моє оточення чи близькі говорять, що бокс не для дівчат. Однак вони є. Нещодавно ми з дівчатами зі збірної обговорювали цю тему, вони розповідали, що чимало боксерів, особливо хлопців, говорять, що жіночий бокс – це негарно, і взагалі дівчата не вміють боксувати. Такі упередження можуть морально тиснути на дівчат, і деякі з них кидають бокс, бо їм неприємно чути це у свій бік. 

Наступні сходинки

Мені подобається, що в боксі ти можеш проявляти свій характер. У тебе бувають емоції, ти приходиш на тренування, одягаєш рукавички й відпускаєш їх. Це також нагадує якусь гру, де ти постійно проходиш нові рівні, демонструєш свої навички й чогось досягаєш. У житті може відбуватися чимало неприємного, але я приходжу на тренування й забуваю про все. Завдяки боксу я можу відволіктися. 

Я б хотіла стати олімпійською чемпіонкою, напевне, як і більшість спортсменів, які займаються олімпійськими видами спорту. Хотілося б стати заслуженим майстром спорту міжнародного класу. Прагну бути знаменитою боксеркою, про яку будуть знати не лише в Україні, а й в усьому світі.