РівністьWomanosphere. Як зароджуються кола консервативних жінок?

Під час передвиборчої кампанії в США ЗМІ говорили про те, що чоловіки стають більш консервативними, особливо молоді. Здебільшого причиною вказують інтернет – так званий manosphere й ком’юніті інцелів. 

Цей феномен, зокрема, досліджують і в серіалі «Юнацтво», який сколихнув попкультуру в березні 2025 року. 

Проте лише починаються дослідження так званого womanosphere – кутку інтернету, який пропагує консервативні погляди для жінок. 

Розбираємося, який вигляд має жіночий консервативний інтернет-простір, які цінності він пропагує і як жінки туди потрапляють.

Авторка: Анастасія Микитенко

Womanosphere: огляд

Перші тривожні дзвіночки повернення правих поглядів у жінок зафіксували із приходом тренду tradwife. Жінки, які живуть за традиційними гендерними ролями, почали набирати мільйони переглядів у 2024 році. Користувачам TikTok подобалося дивитися, як вони створюють затишок удома, печуть хліб, доглядають за дітьми й городом, гарно одягаються. Зокрема, популярності набули Нара Сміт і Ганна Нілман, більш відома як Ballerina Farm. 

Цей тренд одразу почали критикувати, тому що він пропагує традиційні цінності, де жінка має опікуватися лише родиною й покладається винятково на чоловіка фінансово. Проте є й ті, хто заступилися за традиційних дружин – кожна жінка має вибір, і це нормально, якщо хтось не обирає кар’єру. 

Після цього також у стрічці з’явилися stay at home girlfriend – тобто жінки, які фактично живуть життя tradwife, але не одружені офіційно з партнером. 

У 2021 році з’явився журнал для консервативних жінок Evie. Rolling Stone назвав його «Зумерський Космополітен для праворадикалів». Журнал розкритикували одразу після виходу за те, що він поширював дезінформацію про ковід. У 2024 році Washington Post звернули увагу на те, що журнал поширює дезінформацію про контрацепцію, а у 2025 році Guardian пов’язав існування Evie з womanosphere.

Здебільшого в Evie публікують плітки про зірок та огляди їхніх образів на червоних доріжках. Вони мають ті самі розділи, що й звичні журнали типу Cosmopolitan, Bustle, Refinery 24 або ж Wonder Україна. Водночас їхнє наповнення дещо відрізняється. Наприклад, розділ про секс концентрується не на тому, як жінка може отримати задоволення, а як «дружині навчитися займатися оральним сексом» або «як танцювати на колінах у чоловіка: покроковий гайд для дружин». Розділ також обговорює, чому важливо зберігати цноту до весілля й чому секс – це таки сакральний досвід, а не дія заради задоволення.  

А розділ «Культура» аналізує, чому бодипозитив – це лише копінговий механізм і чому Джейн Остін краще за Сару Маас для розуміння стосунків. 

Згідно зі словами засновниці Бріттані Хьюгобум для New York Times, зараз журнал отримує 100 мільйонів переглядів у соцмережах. Він має понад 200 000 підписників лише в Instagram. 

Серед інших популярних особистостей у womanosphere – Кендес Овенс, Бретт Купер, Алекс Кларк тощо. 

Які цінності пропагує womanosphere?

Womanosphere зосереджується на традиційних патріархальних цінностях: жінка слабша за чоловіка, вона має бути худою, красивою та цнотливою до шлюбу, дбати лише про родину й дім. Жінка може працювати, проте якщо це не завадить їй виконувати головну роль – роль дружини й матері. 

І консервативні журнали, й оглядачки попкультури зосереджуються на жіночності та «природному для жінки» бажанні догодити, доглянути та зробити все красивим. Також великий акцент роблять на природності – у догляді за собою, споживанні їжі, догляді за дитиною, процесі пологів тощо. Тобто часто рекламують натуральну косметику, вирощування власної їжі без використання інсектицидів, вживання яєць і молока від тварин із власної ферми, пологи вдома, відмову від вакцин.

Усередині womanosphere також є ком’юніті фемселок. Чоловіків, які проти своєї волі не можуть знайти партнерку, називають інцелами. Жінок із тією ж проблемою — фемселками. Їх досліджує докторка Джиллі Кей. Вона звертає увагу на те, що фемселки відкривають для себе «темну жіночність», яка дозволить їм знайти чоловіка, що буде забезпечувати їх фінансово. Хоча фемсел-спільноти й називають себе часто феміністичними, вони вірять, що чоловіки й жінки фундаментально різні — чоловіки завжди будуть сильнішими за жінок, кривдитимуть їх, тому залишається лише пристосуватися до цього та взяти зі стосунків найбільшу вигоду. 

Так жінки погоджуються на б’юті-процедури й хатню роботу в обмін на розкішне життя. Це подають як справжню владу жінок, бо начебто ж усе відбувається на їхніх умовах, за допомогою їхніх маніпуляцій і завоювання «чоловіка високої якості». Стосунки зводяться радше до обміну ресурсами.

Хто потрапляє до воронки консерватизму?

Здебільшого до консервативних поглядів повертаються жінки, які втомилися від girlboss feminism. Це вид фемінізму, який зокрема започаткувала Шеріл Сандберг своєю книжкою Lean In, що навчала жінок боротися з патріархатом за допомогою асертивності. Наприклад, вона радила говорити з керівництвом і вимагати змін, якщо вони відчувають дискримінацію. Книжка була про те, що всі двері для жінок відкриті — проте багато хто боїться до них навіть підійти. 

Спочатку книжка набула широкого схвалення, проте потім її почали критикувати, зокрема за те, наскільки реалістичним і прикладним був досвід авторки. 

Шеріл була на високій посаді, тому їй легше було звернутися до засновників компанії та бути почутою у своєму досвіді. Жінки на нижчих посадах, з нижчим рівнем довіри, рідко мають право на таке. 

У книжці йшлося більше про розв’язання проблем нерівності на індивідуальному рівні — це означало, що кожна жінка має на місці виборювати свої права, тоді як її дискримінація є наслідком великої патріархальної системи, а не політики в певній компанії. Такий вид фемінізму може створити кращі умови для однієї жінки, проте її колеги або наступниці муситимуть проходити через це знову і знову, що є неефективним і виснажливим.

Girlboss feminism здебільшого був про жінок у великих корпораціях на високих посадах або з хорошими кар’єрними перспективами. Він створював образ жінки, яка водночас і підприємиця, і дружина, і матір, і подруга — людини, яка може все і яка отримує все завдяки наполегливій праці. Водночас такий фемінізм часто ігнорував, що для цього потрібно мати няню й великі статки, щоб поєднувати все одразу й не вигоряти. 

Жінки, які надихнулися girlboss feminism, навчалися, працювали, були асертивними — і намагалися балансувати це з материнством. Проте постійна боротьба за свої права і відсутність підтримки матерів з боку держави й партнерів швидко затиснула їх. Після повноцінного робочого дня і «другої зміни» життя з повним фінансовим забезпеченням видається доволі привабливим. В Україні також популярності набули жарти про «масіків» і те, що розумнішими начебто виявилися однокласниці, які питають, чому хмарка плаче, а не працюють по шістнадцять годин на день зі своїм червоним дипломом.

У втомлених жінок є два шляхи. Продовжувати боротися з розривом в оплаті праці та вимагати у держави підтримки матерів, а в чоловіків — більшої участі в хатній роботі й догляді за дітьми. Або ж повернутися до традиційних ролей, де начебто потрібно лише виконувати хатню роботу й доглядати за родиною. Другий шлях є швидшим і простішим, проте сумнівно працює в довгій перспективі. Повна фінансова залежність від іншої людини є доволі небезпечною, адже відкриває простір для фінансового й домашнього насильства.

Також під вплив консервативних ідей можуть потрапляти жінки, які незадоволені медичною системою. Побічні ефекти протизаплідних пігулок, ігнорування лікарями менструального болю та інших хвороб, які здебільшого уражають жінок, акушерське насильство, — це реальні проблеми, з якими зіштовхуються жінки. Це є частиною гендерного розриву в медицині. 

Тут також є два шляхи: вимагати науковців досліджувати хвороби й симптоми, притаманні жінкам, шукати кращі альтернативи контрацепції або продовжити розробку оральної контрацепції для чоловіків тощо. Або ж шукати порятунку в альтернативній медицині, що й обирають жінки. Так вони починають робити «детокси», відстежувати свій цикл, намагаючись визначити, коли вони не можуть завагітніти, та народжувати вдома у ванній. Водночас детокси вважають сумнівними, бо незрозуміло, від яких токсинів очищають організм, та й загалом людський організм є системою, який сам позбувається токсинів. А відстежування циклу має ефективність 75-99% і не захищає від хвороб, що передаються статевим шляхом. Низька ефективність пов’язана з тим, що потрібно відстежувати багато процесів у тілі щодня для того, щоб якісно скористатися цим методом контрацепції. Також цикл жінки може змінюватися залежно від стресу, недосипу, різких змін ваги тощо. 

Ще однією категорією є жінки, яким не вдається знайти партнера. Вони організовуються в ком’юніті фемселок, про яких ми розповідали вище.

Hannah Neeleman at Ballerina Farm in Utah. Kim Raff/The New York Times/Redux.

Найчастіші шляхи до консервативних каналів для жінок

Перехід до консервативних поглядів є поступовим — феміністка не почне у випадковий день публікувати контент про те, що її тіло — його діло.  

Так само було й з чоловіками. Більшість з них не стали ненавидіти жінок після одного відео Ендрю Тейта. Це був поступовий процес — вони шукали порад про те, як знайти дівчину, або ж вправи для прокачування м’язів рук. Проте ті, хто показували вправи, також коментували політику та «нижчість» жінок. З часом абсурдні ідеї, перемішані з абсолютно нормальними відео або подкастами, вже переставали здаватися такими абсурдними. Такий перехід від звичного контенту до праворадикального назвали воронками. 

Є декілька воронок, якими жінки потрапляють до ком’юніті з консервативними поглядами. 

Один із найпопулярніших наразі — плітки про зірок та обговорення попкультури. Наприклад, такі жінки, як Бретт Купер (1,3 мільйона підписників) і Кендес Овенс (5,7 мільйона підписників) у своїх подкастах оглядають останні новини про суд Блейк Лайвлі та Джастіна Балдоні, партнера Тейлор Свіфт, і травматичне дитинство Джастіна Бібера. Якщо ви підпишетеся на них, то також отримаєте сповіщення про нові епізоди — але вже з праворадикальними чоловіками як запрошеними гостями, з виправдовуванням ґвалтівників і критикою демократів. Лінія між обговоренням новин про зірок і відвертою ненавистю до жінок, які фігурують у цих новинах, досить тонка. 

Також деякі жінки приходять до консервативних поглядів після перегляду відео про догляд за собою — схуднення, натуральна косметика, здорове харчування — та про жіноче здоров’я і контрацепцію. Одна з діячок в цій воронці — Алекс Кларк, послідовниця руху MAHA (Make America Healthy Again) й ведуча подкасту Culture Apothecary. У ньому вона розповідає про лікування акне, налагодження сну й те, як допомогти дітям вийти в офлайн-життя — а також те, що нікотин може бути природними ліками для артриту та хвороби Паркінсона, і Big Pharma просто це приховує, тому що не хоче давати дешеву та природну альтернативу. І вперше слухачі приходять саме на звичний контент про акне, а потім також потрапляють на епізоди з дезінформацією й конспірологічними теоріями. 

Ті, хто потрапляють у цю воронку через проблеми зі здоров’ям, часто формують недовіру до уряду, великих корпорацій, спільнот, які мають силу ухвалювати великі рішення. Такі жінки впевнені, що лише вони володіють знаннями, які від інших приховують — і такими глядачками легко маніпулювати. Наприклад, є матері, які спочатку намагаються знайти органічні продукти для малюків, а потім вже захищають родину від токсинів у їжі та вакцинах. Це аудиторія Роберта Кеннеді-молодшого, який наразі є міністром охорони здоров’я США. Коли він підтримав Трампа на виборах, Трампа на виборах підтримали й послідовниці Кеннеді, хоча вони й зізнаються для New York Times, що самого Трампа не підтримують. 

Також типовим є шлях до консерватизму з ніші духовності — згадаймо «дихання маткою» та пошук справжньої жіночності на курсах жіночої енергії. Духовність також багато про природність — про «природні гендерні ролі», дослухання до свого тіла в плані контрацепції, а також органічну їжу та природні ліки. Останнє повертає нас до попередньої воронки. 

Частково на консервативні погляди може і вплинути тренд «Я лише дівчинка». Минулого й позаминулого року ми зіштовхнулися з girl math і «поясненням політики для дівчат». Це може сприйнятися і як просто смішні тренди, проте іноді це про інфантилізацію жінок, про відсутність фінансової грамотності й необхідність спрощувати політику, бо «дівчата по-серйозному не зрозуміють». 

Це не означає, що будь-яка спільнота, де обговорюють новини зірок, рецепти, альтернативну медицину або астрологію, автоматично є воронкою до консервативних поглядів. Проте варто уважно ставитися до спільнот, які мають схильність переростати в праворадикальні. Наприклад, звертати увагу на типові для правих поглядів фрази, як «природна жіночність», «материнство — природна роль для жінки», «вам не хочуть це розповідати», «глобальні еліти», «занепад Заходу», «повернення до традицій», «вам брехали увесь час» тощо. Також варто бути обережними, якщо в спільноті згадують, що раніше було краще, занадто часто згадують, що народжуваність падає, а нації старіють, а також поширюють конспірологічні теорії.