РівністьВибір, розлад чи беземоційність: які стереотипи про асексуальність існують у суспільстві
Чому не хотіти сексу – це нормально
Асексуальність – це орієнтація, з якою людина не відчуває сексуального потягу до інших. Часто цей термін вживають у широкому контексті, і він служить парасолькою на позначення ширшого спектра ідентичностей. Наразі вважається, що асексуальних людей близько 1–4% від загальної популяції.
Протилежністю асексуальності є аллосексуальність, за якої людина може відчувати сексуальний потяг. Важливо розуміти, що сексуальний потяг – це здатність вважати інших людей сексуально привабливими й мати бажання займатися з ними сексом. Водночас асексуальність не завжди означає, що така людина взагалі не має ніяких відчуттів, пов’язаних із сексуальною взаємодією.
Ми дібрали одні з найпоширеніших стереотипів про асексуальність і спростували їх.
Матеріал реалізовано громадською організацією «Почута» за сприяння RFSL - Шведської федерації за права ЛГБТКІ в рамках програми «Стійкі рухи, сильніші спільноти».
Авторка: Леся Королюк
Асексуальність – це утримання від сексу
Важливо пам’ятати, що асексуальність – це орієнтація, з якою народжуються, а отже, це не вибір. Також вона передусім залежить від того, що людина відчуває, а не як поводиться. Адже іноді орієнтація не відповідає поведінці: наприклад, лесбійка, попри потяг до жінок, продовжує займатися сексом із чоловіком, вважаючи свої природні бажання з певних причин неправильними. Поведінка людини не заперечує її почуттів і не визначає орієнтації. Також поведінка може змінюватися, але орієнтація залишається з нами на все життя.
Утримання від сексу є свідомим вибором людини, яка ухвалила рішення обмежити себе з певних причин, наприклад релігійних. Водночас вона однаково може відчувати сексуальний потяг, просто обирає не задовольняти його. Утримання може бути й не добровільним, коли людина хотіла б займатися сексом, але не робить цього через різні обставини. Натомість асексуальні люди не обмежують себе, а їхня орієнтація не робить їхнє життя гіршим лише через небажання сексу. Також, на відміну від тих, хто утримується добровільно, асексуалам не потрібні соціальні, моральні чи релігійні причини на те, щоби бути такими. Деякі з них, звісно, можуть надбудовувати власну філософію щодо своєї орієнтації чи навіть мати негативні думки щодо сексу загалом. Та це все одно ні підтверджує, ні заперечує вродженої суті асексуальності.
Асексуальність – це відсутність лібідо
Хоча сексуальний потяг і лібідо часто пов’язані, між ними не завжди є прямий взаємозв’язок. Асексуальні люди можуть мати лібідо й відчувати фізичне збудження, водночас не вважаючи інших людей сексуальними й не бажаючи сексу з ними.
Цей парадокс пропонують розглядати так само як відмінність між відчуттям голоду й бажанням з’їсти конкретну їжу. Голод не обов’язково супроводжується думками про певну страву, він може не бути спрямованим на щось специфічне, а мати суто фізичні прояви, наприклад бурчання в животі. Його можна порівняти з фізичним збудженням, наприклад, ерекцією. Водночас бажання з’їсти, наприклад, полуничне тістечко більш конкретне, а іноді може виникати й без помітного голоду. Такий стан порівнюють із потягом до певної людини, бажанням мати секс із нею.
Асексуальні люди можуть збуджуватися й хотіти реалізувати це відчуття. Для цього можуть мастурбувати чи займатися сексом, щоб відчути оргазм. Водночас вони однаково не відчувають сексуального потягу.
Асексуальним людям не подобається секс
Деякі асексуальні люди можуть бути секс-негативними чи відчувати відразу до сексу, проте це не стосується всіх. Щоб зрозуміти, як асексуальні люди взаємодіють із сексуальністю, важливо розрізняти лібідо, сексуальне бажання й сексуальний потяг.
Оскільки в асексуалів усе ще може бути лібідо, вони можуть займатися сексом, щоб його задовольнити. Також в асексуальних людей може бути сексуальне бажання – прагнення мати секс через низку причин. Для деяких інтимний контакт може бути проявом емоційної близькості й способом показати свої почуття партнерові чи партнерці. Асексуали можуть хотіти народити дитину і вступають в сексуальні стосунки для зачаття. В асексуалів немає лише сексуального потягу, тобто бажання займатися сексом з людиною лише через те, що вона видається сексуально привабливою.
Асексуальність – це наслідок травми або розладу
Розлади, що спричиняють небажання сексу, справді існують. Серед них виділяють, наприклад, розлад сексуального інтересу / збудження, через який людина не бажає займатися сексом, ініціювати його, фантазувати, а також не відчуває реакції від сексуальних стимулів. Водночас важливим симптомом, на який звертають увагу фахівці під час діагностики, є невдоволення людини таким станом. Тобто початково їй хотілося б відчувати збудження й задоволення від сексу, але з різних причин – психологічних чи фізичних – цього не відбувається.
Натомість асексуальність не є розладом чи хворобою, а також не виникає через травму чи інші негативні досвіди. Це повноцінна орієнтація, яка з людиною на все життя. Звісно, дехто може відчувати негативні емоції через свою асексуальність, але, найімовірніше, це через тиск суспільства, як й у випадках з іншими ідентичностями ЛГБТ-спільноти.
Асексуальні люди не здатні до романтики
Якщо людина лише асексуальна, вона може закохуватися й розвивати повноцінні романтичні стосунки. Звісно, деякі люди можуть бути одночасно асексуальними й аромантичними, проте все-таки це різні орієнтації, які необов’язково перетинаються. Разом із демісексуальністю, сірою асексуальністю, аегосексуальністю й іншими орієнтаціями вони входять до загального а-спектра. Це ком’юніті, що об’єднує людей з різними відчуттями у сферах сексуального й романтичного потягу. Аналогічно до спектра ідентичностей між строгою гетеро- й гомосексуальністю є паралельний спектр між асексуальністю й аллосексуальністю, а також аромантичністю й аллоромантичністю.
На а-спектрі розташовується багато ідентичностей, які можуть комбінуватися. Проте варто пам’ятати, що асексуальні люди цілком можуть відчувати романтичний потяг, а аромантичні – сексуальний. Також орієнтації а-спектра можуть поєднуватися з іншими. Наприклад, можуть бути асексуальні лесбійки, які відчувають до партнерок інші види потягу, окрім сексуального.
Якою буває репрезентація асексуальності в популярній культурі?
Наразі відкритих асексуальних персонажів у попкультурі відносно не багато. За підрахунками американської організації GLAAD, що вивчає репрезентацію ЛГБТ-спільноти, у 2022–2023 роках в серіалах і різноманітних шоу на телебаченні й стримінгах з’явилося 8 асексуальних персонажів. Водночас деякі представники асексуальної спільноти вважають, що насправді їх ще менше.
У просуванні контенту досі нерідко використовують принцип «секс продає», тож його творці можуть додавати сексуальні елементи до сюжету чи характерів, щоб зацікавити аудиторію. У такому контексті асексуальні люди можуть губитися серед аллосексуальних, а також вважатися нібито нецікавими. Окрім цього, у репрезентації асексуальності подекуди можна побачити яскраві стереотипи.
Одним із найпопулярніших стереотипних репрезентацій є епізод серіалу «Доктор Хаус». У ньому зображене подружжя, у якому й чоловік, і жінка ідентифікують себе як асексуальні, проте Хаус їм не вірить. Він стверджує, що насправді всі прагнуть сексу, а хто ні, той «або хворий, або мертвий, або бреше». Наприкінці серії чоловікові видаляють пухлину, яка знижувала його лібідо, а дружина зізнається, що назвалася асексуальною, бо не хотіла примушувати партнера до сексу. Хоча така ситуація й могла статися в реальному житті, її подача в серіалі, особливо зі словами доктора Хауса, пронизана стереотипом про асексуальність як хворобу. Адже, за логікою серії, не хотіти сексу – це не нормально.
Є й позитивні приклади репрезентації. Один із таких з’являється у серіалі «Секс освіта»: там персонажка Флоренс звертається до терапевтки й розповідає, що не хоче мати сексу ні з ким, а також вважає себе «зламаною». У відповідь терапевтка розповідає дівчині про асексуальність, запевняючи її, що це норма і що вона однаково може мати стосунки й кохати. Ще один вдалий приклад здорової репрезентації – в анімаційному серіалі «Кінь БоДжек». Там є персонаж Тодд, який поступово пізнає свою асексуальність, і його приймають інші без глуму й зневаги. Також цей персонаж любить веселощі, спростовуючи ще один стереотип про те, що асексуальні люди нібито нудні й беземоційні.
Коментарі
Підписатись