НовиниУчені розробили ДНК-аналіз крові, що зможе спрогнозувати ефективність лікування раку грудей

Учені Інституту досліджень раку в Лондоні (ICR) розробили простий ДНК-аналіз крові, який зможе спрогнозувати ефективність лікування раку молочної залози для конкретної пацієнтки, що допоможе підбирати найдієвіші методи.

Про це повідомляє The Guardian.

Так звана «рідинна біопсія» аналізує циркулюючу пухлинну ДНК (ctDNA), яку ракові клітини виділяють у кров. 

Дослідники виміряли мікроскопічні  рівні цієї ДНК у зразках крові 167 пацієнток. Аналіз проводили до початку лікування та повторно через чотири тижні – після одного циклу терапії.

Учені виявили сильний зв’язок між низьким рівнем ctDNA на початку лікування та кращою відповіддю на терапію. Подібну залежність зафіксували й у результатах, отриманих через чотири тижні.

Пацієнток розділили на дві групи залежно від типу раку та наявних мутацій. До першої групи ввійшли люди з мутаціями ESR1, HER2, AKT1, AKT або PTEN, які отримували таргетне лікування, підібране відповідно до цих мутацій. Друга група складалася з пацієнток із тричі негативним раком молочної залози, що не має таргетованих мутацій. Вони отримували комбінацію інгібітора PARP олапарибу й інгібітора ATR цераласертибу.

У пацієнток другої групи низький рівень ctDNA до початку лікування був пов’язаний із тривалішим виживанням без прогресування раку – 10,2 місяця проти 4,4 місяця. Частка пацієнтів, у яких зменшувалися або зникали пухлини, становила 40% серед тих, у кого рівень ctDNA був низьким, у порівнянні з 9,7% серед тих, у кого він був вищим.

Подібний, хоча й слабший, зв’язок між рівнем ctDNA до лікування та клінічними результатами спостерігався і в першій групі.

Уже через чотири тижні лікування пацієнтки першої групи, у яких не виявили ctDNA, мали особливо хороші результати: хворобу вдавалося стримувати в середньому 10,6 місяця, у порівнянні з 3,5 місяця в тих, у кого ctDNA залишалася виявною.

У другій групі аналіз крові через чотири тижні лікування також показав сильний зв’язок між рівнем ctDNA та результатами. У пацієнток, у яких ctDNA більше не виявлялася, хворобу вдавалося контролювати протягом 12 місяців, тоді як у пацієнток із виявною ctDNA – лише 4,3 місяця.

«Наше дослідження показує, що простий аналіз крові на циркулюючу пухлинну ДНК може на ранньому етапі передбачити, чи відреагує рак молочної залози пацієнтки на лікування. Знання цього на найранішій стадії – у цьому випадку на початку лікування або вже через чотири тижні – означає, що ми можемо уникнути призначення препаратів, які не спрацюють, і запропонувати альтернативи до того, як рак встигне прогресувати», – зазначила докторка Ізелт Браун, клінічна наукова співробітниця ICR і перша авторка дослідження.

За її словами, наразі тривають дослідження, що мають з’ясувати, чи справді коригування лікування на основі таких ранніх аналізів крові покращує його результати.