Подивимось8 улюблених фільмів акторки Оксани Черкашиної
![8 улюблених фільмів акторки Оксани Черкашиної — Подивимось на Wonderzine](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post-cover/ADLoqyMlCBu7mBbCR_tijg-default.png)
«Орландо», «Іда» та «Сонцестояння»
У рубриці «ПОДИВИМОСЬ» наші героїні розповідають про улюблені фільми та серіали, які хочеться переглядати кілька разів. У цьому випуску акторка Оксана Черкашина, яка зіграла одну з головних ролей у фільмі Наталки Ворожбит «Погані дороги», розповідає про свої улюблені фільми й акторок, у яких вона вчиться майстерності.
Фото: Катерина Переверзева
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/sZal60bh6TtW9g6cSusW8Q.jpg)
Оксана Черкашина
акторка
Я завжди навчалася, дивлячись хороші фільми
Кіно з’явилось у моєму житті з раннього дитинства. Пам’ятаю, як батьки принесли перший відеомагнітофон і vhs-касети з першими закордонними мультиками й фільмами. Мультик про Екібада Крейна з «Легенди сонної лощини», британський кримінальний серіал «Якщо наступить завтра» та комедія «Янкі в Африці» були першими, які ми жадібно подивилися. Трохи пізніше з’явилися касети «Біжи, Лола, біжи» й, о диво, «Матриця», а також «Королева Марго» Патріса Шеро, очевидно, не призначена для дитячого перегляду. Але я пам’ятаю, як танцювала під фінальну пісню Мілєн Фармер, уявляючи себе Ізабель Аджані. Трініті, Лола, королева Марго, такими були перші героїні, яких я побачила в кіно. Круті героїні. Чи це вплинуло якось на моє акторство? Думаю, так. Я завжди навчалася, дивлячись хороші фільми. Колись вигадала собі челендж передивитися фільми всіх лауреаток «Оскару» та «Золотого глобусу» (за найкращу жіночу роль) за останні 20 років і зробила це.
Коли я дивлюся кіно, то завжди роблю нотатки про гру акторок, такі робочі нотатки для себе. Деякі ролі передивляюся по декілька разів, щоб зробити детальний розбір і навчитися від найкращих представниць цієї професії. Коли навчалася в університеті, робила вправу, яку сама собі вигадала. Брала геніально зіграну сцену з фільму й намагалася її відтворити максимально точно, до міліметра. Талановиті актори й акторки навчають тебе професії, навіть якщо ти просто уважно спостерігаєш за їхньою працею на екрані й повторюєш для тренінгу. Тому я вирішила поділитися з вами своєю так би мовити «автоархеологією» й назвати топ фільмів із моїми улюбленими жіночими образами. Коли записала їх усіх, у мене вийшло приблизно 60 героїнь. Я спробувала зробити свій вибір так, щоб до списку ввійшли й фільми моєї юності, і фільми, переглянуті за останній рік, а акторки були з різних країн, різних жанрів і різного віку. Хоча не буду приховувати, Ізабель Юппер є лідеркою в моєму списку за кількістю ролей.
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/JHjOQsm1jTwerapeOyiEkg.jpg)
Клод Шаброль, 1978
«Віолетта Ноз’єр» / Violette Nozière
Коли мені говорять, що я чимось подібна до Ізабель Юппер, то зовсім не дивуюся. Після того, як у 2003 році подивилася фільм Клода Шаброля «Віолетта Ноз’єр» про молоду французьку злочинницю, яка вбиває своїх батьків, я передивилася майже всі фільми за участі цієї акторки. Деякі з них багато разів. Усе в цій героїні збіглося зі мною тодішньою: юнацький максималізм, бунтарство, небажання «вписуватись» у норми суспільства, радикальні емоції, а заразом якась простота в способі гри. Юппер у цьому сенсі задає тренди, а також в неї є дивовижна властивість своїм талантом і перформансом навіть посередній фільм зробити цікавим. Я вже маю таку звичку: якщо не знаю, який фільм подивитися, умикаю фільм з Ізабель.
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/ivpv2tawTb8a7BAXHTEERQ.jpg)
Саллі Поттер, 1992
«Орландо» / Orlando
Приблизно в той самий час я подивилася культовий британський фільм Саллі Поттер, оснований на романі Вірджинії Вульф, після якого відкрила для себе не тільки Тільду Суінтон, але й в’язкий, неповторний світ романів Вульф і, як наслідок, інші феміністські романи. Мабуть, уже ніколи не забуду, як у четвертій частині фільму героїня Суінтон, Орландо падає навзнак і говорить: «Земле, земле, я твоя наречена», – або сцен прощання Орландо й російської княжни посеред талої криги. Я переживала так багато чуттєвого не стереотипно, не конвенціонально й була вражена. А також саме з цим фільмом, оскільки Тільда Суінтон грає й чоловіка, і жінку, у моє життя прийшло розуміння гендеру як перформансу, небінарності й узагалі цікавість до квір-культури.
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/ZG067DhyPlLSpOZNo-OHHA.jpg)
Міхаель Ханеке, 2009
«Біла стрічка» / The White Ribbon
Мабуть, у моєму фінальному списку не міг не опинитися фільм Міхаеля Ханеке, а також – німецька акторка Урсіна Ларді. Ханеке – знаковий для мене режисер, який у кожному своєму фільмі досліджує природу насилля та болісну історичну пам’ять, яку здебільшого намагаються забути. У цьому сенсі мій улюблений фільм Ханеке «Приховане». Але улюблена героїня (звичайно, Еріка Когут у виконанні Ізабель Юппер поза конкуренцією) – це баронесса Урсіни Ларді в «Білій стрічці». Я взагалі обожнюю німецьких акторок, неодноразово бачила Урсіну в театрі, вважаю, що модус її існування в цій екзистенційній драмі Ханеке про передвоєнні події в маленькому німецькому селищі якнайкраще передає ірраціональний стан перед катастрофою фашизму, що наближається.
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/OsSZtJM2vTNyBgzx5-SuCg.jpg)
Павло Павліковський, 2013
«Іда» / Ida
Польський фільм розповідає про молоду послушницю монастиря Іду та її тітку Ванду, які разом подорожують, щоб знайти могили біологічних батьків Іди – польських євреїв, убитих під час війни. Це було перше кіно, яке я побачила з акторкою Агатою Кулєшою, а також той період, коли навчилася дивитися фільми не тільки крізь призму якісної акторської гри, але й насолоджуватися та досліджувати красу картинки й операторську роботу. Тепер кіно для мене – це передусім візуальне мистецтво. Здається, у фільмах Павла Павліковського кожен кадр – самодостатня картина. І це вимагає від акторів неймовірної тілесності й інтуїтивного відчуття кадру. Агата Кулєша саме така акторка. Її героїня Ванда у фіналі фільму, як пташка, вистрибне у вікно, і цей кадр залишиться в моїй глядацький пам’яті назавжди.
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/3gvtmvn4XY7qVD6xLfdcFA.jpg)
Хоу Сяосянь, 2015
«Вбивця» / Nie Yin Niang
Фільм тайванського режисера Хоу Сяосянь про елітну вбивцю у виконанні Шу Ци, яка здійснює вбивства корумпованих високопосадовців на замовлення. Бойові мистецтва, як і незабутня картинка – одні з головних достоїнств цього фільму. Й акторка Шу Ци неймовірно точно виконує роль професійної кілерки найвищого рівня, яка досягає не тільки кордонів фізичних можливостей, але й ментальних випробувань, адже вона отримає замовлення вбити людину, яку дуже любить. Ще з часів «Матриці» та Kill bill бойові мистецтва й духовний розвиток під час оволодіння ними – один із моїх улюблених сюжетів у кінематографі.
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/SFzkphxNGFOqy0q24kAyzA.jpg)
Дені Вільньов, 2016
«Прибуття» / Arrival
Один із найкращих фільмів про інопланетян, який я бачила. Дені Вільньов, режисер «Прибуття», узагалі майстер теми Іншого / Інших у своїй творчості. Що мене вразило найбільше під час перегляду? Мабуть, те, що образ Іншого конструюється не просто як образ якогось небезпечного й монструозного об’єкта, а суб’єкта, можливо, навіть з більш розвиненою етико-сенсорною системою. Чого вартує сцена, коли в героїні Адамс, філологині Луїзи Бенкс, раптом виходить розшифрувати мову прибульців? Можливо, тому, що сама Луїза пережила радикальну втрату й має змогу радикально відмовитися від себе, щоб зрозуміти Іншого. Люблю цю героїню.
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/vKxwviGGeGw7yATKcPoc9g.jpg)
Арі Астер, 2019
«Сонцестояння» / Midsommar
Серед сучасних молодих зірок західного кінематографу, як-то: Сірша Ронан, Аня Тейлор-Джой, Шира Хаас, Джулія Гарнер – моя беззаперечна фаворитка – Флоренс П’ю. Ба більше, коли це історія про втрату, ініціацію, трансформацію й віднайдення нової родини та нової себе. Історія, коли так глибоко емпатуєш героїні, змінюєшся разом із нею та сама стаєш іншою. Глибокий трансформативний фільм жахів від Арі Астера.
![](https://cdn.wonderzine.me/wonderzine.com.ua/post_image-image/sjyGlJzfCH6CjvSP_bc4Ug.jpg)
Хлоя Чжао, 2020
«Земля кочівників» / Nomadland
Хлоя Чжао робить фільми як ніхто на світі. Френсіс Макдорманд – акторка, кожна роль якої в саме серце. Для мене історія її героїні, Ферн, у «Землі кочівників», – це більше ніж просто історія прийняття смерті чоловіка й утрати дому. Якимось дивним чином акторці й режисерці вдається поглибити екранне життя героїні до міфологічного виміру, до чогось настільки суттєво та гостро пережитого мною під час перегляду, що я навряд чи зможу це передати словами. Untersuchungen. Невиразне.
Коментарі
Підписатись