КіноПоза чужими очікуваннями: 8 фільмів, де жінки обрали бути самотніми

У суспільстві досі живе уявлення, що повноцінне життя жінки має обовʼязково включати успішний шлюб і турботу про свою сімʼю, що часто знецінює її особисті прагнення та цілі, проте в сучасному світі жінки все частіше обирають бути самотніми. Так, наприклад, у дослідженні університету Торонто зазначається, що самотні жінки частіше повідомляли про вищий рівень задоволеності життя. Самотність не завжди означає ізоляцію, а навпаки, час для самопізнання й пошуку внутрішньої гармонії. А бути самотньою тут – не про поразку, а про власний вибір, який може суперечити очікуванням оточення.

Разом із платформою психологічної допомоги «ЇЇ Підтримка» ми зібрали вісім фільмів, у яких жінки, переживаючи певні труднощі, роблять крок назустріч собі й обирають будувати життя, як вважають за потрібне.

Текст: Вероніка Нестеренко

«Маленькі жінки»

Little Women, 2019

Режисерка: Ґрета Ґервіґ

Історія розгортається на тлі Громадянської війни США в 1860-х роках, під час якої чотири сестри намагаються зрозуміти, ким бути. Вони обирають творчі професії для самореалізації на противагу заміжжю й вихованню дітей. Зокрема, виділяється Джо, яка мріє стати письменницею замість традиційного сценарію. Завдяки цьому історія будується на антагонізмах, наприклад, Емі протиставляється Джо тощо. Режисерка спробувала побудувати міст між 19 століттям й сучасністю, де головний меседж полягає в дорослішанні та свободі вибору. 

Ролі сестер виконали: Джо – Сірша Ронан («Леді Бьорд», «Спокута», «Втеча від себе»), Емі – Флоренс Пʼю («Сонцестояння», «Час жити», «Громовержці»), Мег – Емма Стоун («Гаррі Поттер», «Переваги скромників»), Бет – Еліза Сканлен («Молочні зуби»,«Озеро Каддо»). 

«Посмішка Мони Лізи»

Mona Lisa Smile, 2003

Режисер: Майк Ньюелл

«У них було все. Вона показала їм більше», – гасло фільму, яке дійсно найкраще його описує. 1953 рік. Массачусетс. Консервативний коледж Веллслі, який надає освіту жінкам, водночас тисне на їхнє почуття провини, якщо вони не хочуть виконувати роль домогосподарки-дружини-матері. На щастя, коледж наймає Кетрін Вотсон викладачкою історії мистецтв, яка пропонує альтернативу до «турботи про чоловіка та дітей». 

У головних ролях: Джулія Робертс («Ноттінг Гілл», «Мачуха», «Одинадцять друзів Оушена»), Джулія Стайлз («10 причин моєї ненависті», «Збережи останній танець»), Кірстен Данст («Людина-павук», «Меланхолія», «Марія-Антуанетта»), Меггі Джилленгол («Секретарка», «Донні Дарко»).

Найгірша людина у світі

Verdens verste menneske, 2021

Режисер: Йоакім Трієр

Фільм побудований як роман: пролог, 12 розділів та епілог. Ми спостерігаємо за Джулією, яка тричі змінює професію, пробує різні стосунки, помиляється й знову починає спочатку. Вона шукає кохання й сенс життя, але зрештою вона не обирає жодних стосунків, крім взаємин із собою. Джулія дратує й захоплює водночас, бо вона не ідеальна героїня, а жива людина, яка, як і ми, вчиться на власних помилках.

Рената Рейнсве зіграла Джулію. Акторка неодноразово зʼявлялася в стрічках режисера Йоакіма Трієра («Сентиментальна цінність», «Осло, Серпень 31-го»). Також у фільмі зіграли Андрес Даніельсен Льє («Материнський інстинкт», «Остров Бергмана») й Герберт Нордрум («Гіпноз»).

Анатомія падіння

Anatomie d'une chute, 2023

Режисерка: Жустін Тріє

Сандра Войтер убила свого чоловіка. Чи не вбила? Морально-етична дилема, яка зміщує фокус зі злочину на складні взаємини людей у шлюбі. Навіть коли ми стаємо частиною дійства, бачимо, що подружжя говорить різними мовами (і це не тільки про англійську та французьку), та найголовніше – ми бачимо, як суд і суспільство конструюють «образ винної». Напруга наростає навколо жінки, яка бере від життя все, що хоче, і відмовляється вибачатися за це. 

У головних ролях Сандра Гюллер («Зона інтересу», «Проєкт “Аве Марія”», «Два до одного») та Сванн Арло («З божої волі», «Дрібний фермер»).

Френсіс Ха/Мила Френсіс

Frances Ha, 2012

Режисер: Ноа Баумбах

Чорно-біла трагікомедія про нью-йоркську хіпстерку-танцюристку, яка живе зі своєю подругою. Здавалося б, ідеальний сценарій, але подруга переїжджає, а Френсіс втрачає ґрунт під ногами: вона більше не має постійного місця проживання, стабільної роботи, заощаджень, близького кола спілкування. Невиправдані очікування, нереалізовані мрії, розбиті ілюзії – усі страхи здійснилися. Але її легкість і впертість допомагають іти вперед, навіть коли здається, що все проти неї.

У головній ролі американська режисерка та сценаристка Ґрета Ґервіґ («Леді Бьорд», «Барбі»). Також можна побачити Мікі Самнер («Шлюбна історія»), Адама Драйвера («Дім Ґуччі»,«Мегалополіс») і Майкла Еспера («Все найкраще», «Общак»).

«Жінки 20 століття»

20th Century Women, 2016

Режисер: Майк Міллс

Фільм – це акт пам’яті режисера про людей, які його виховували. Доротея, 50-річна жінка, виховує сина й залучає до цього процесу людей довкола.Історія розповідає про життя в певний час і простір без жорстких рамок і вимог. Цей фільм розфокусований і місцями хаотичний – саме такий, яким є життя. Він нагадує, що жінка може бути опорою й центром світу, навіть якщо цей світ не має чітких правил.

Доротею зіграла Аннетт Бенінг («Американська краса», «Рубі Спаркс»), а також у фільмі є вже згадана Ґрета Ґервіґ, а також Ель Фаннінг («Малефісента», «Неоновий демон») і Лукас Зуманн («Енн»).

«Далеко від раю»

Far from Heaven, 2002

Режисер: Тодд Гейнс

Ідеальну «американську мрію» руйнують два факти: дружина виявляє незалежність і заводить дружбу з афроамериканцем, а чоловік приховує свою гомосексуальність. Це ж цілий скандал! Так ми отримуємо глибоку історичну драму про людську мужність і (не) готовність грати за правилами. Це історія, де кожному відведена своя роль у суспільстві, але вона виявляється затісною для своїх обранців.

У фільмі можна впізнати Джуліанн Мур («Все ще Еліс», «Це безглузде кохання», «Магнолія»), Денніса Квейда («Пастка для батьків», «Субстанція»), Денніса Гейсберга («Вища ліга») й Патрішу Кларсон («Зелена миля», «Гострі предмети»).

«Ще вчора»

おもひでぽろぽろ, 1991

Режисер: Такахата Ісао

Менш відоме, але глибоке аніме студії Джіблі (Ghibli). Жінка у відпустці згадує своє дитинство й дивиться на себе в п’ятому класі крізь призму дорослого досвіду. Спокійна оповідь переплітає теперішнє й минуле, показуючи, як дитячі переживання формують дорослу особистість. «Ще вчора» – це нагадування, що вибір себе в теперішньому неможливий без примирення з власним минулим.

Режисер Такахата Ісао разом із Хаяо Міядзакі заснували студію Джіблі, де довгий час були співголовами («Навсікая з долини вітрів», «Могила світлячків», «Мої сусіди Ямада», «Небесний замок Лапута»). Таеко озвучили співачки Еко Хонна («Шепіт серця», «Котяча вдячність») і Мікі Імаї.