Інтерв'юРоль публічної політики у євроінтеграції України. Тези дискусії на Wonder Media Forum
З Інною Совсун, Христиною Рибачок, Любов Раковицею та Наталією Мовшович
Під час публічного дня Wonder Media Forum 2026, який пройшов 5 червня, відбулася панельна дискусія «Роль публічної політики у просуванні прав людини та євроінтеграції України». Розмова була присвячена взаємозв’язку європейської інтеграції, прав людини, гендерної рівності та публічної політики.
У дискусії взяли участь народна депутатка України Інна Совсун, координаторка підтримки незалежних медіа та гендерної рівності Посольства Швеції в Україні Христина Рибачок, голова комітету Donbas Media Forum Любов Раковиця та заступниця Міністерки культури з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович.
Модерувала дискусію адвокаційниця, шеф-редакторка Wonder Media Іоланта Троць.
Wonder Media Forum відбувся у партнерстві з шведською організацією RFSL, та за підтримки організацій People in Need, ILGA-Europe й компанії L'Oréal Україна.
Першим запитанням до Інни Совсун стало виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань у сфері прав людини, ЛГБТК+ спільнот й антидискримінаційної політики. Народна депутатка критично оцінила нинішні темпи законодавчої роботи:
«Станом на зараз ситуація в парламенті приблизно така: ми приймаємо ті закони, які повинні прийняти, щоб нам тут і зараз дали фінансування. Ми вже маємо прострочені дедлайни за низкою євроінтеграційних зобов’язань, але вони не потрапляють на обговорення. Складається враження, що європейська інтеграція залишається красивим політичним гаслом, а не щоденною логікою роботи парламенту. Ми задекларували бажання стати частиною Європейського Союзу, але для цього потрібно виконувати конкретні завдання. На жаль, сьогодні ми не бачимо системної роботи в цьому напрямі».
Складається враження, що європейська інтеграція залишається красивим політичним гаслом, а не щоденною логікою роботи парламенту.
Після цього постало запитання про роль культури в євроінтеграційних процесах, на яке Наталія Мовшович наголосила, що культура є не додатком до політики, а її фундаментом. Вона розповіла про нові підходи Міністерства культури, які розглядають культуру як складник національної безпеки й основу демократичних цінностей:
«Фундаментом Європейського Союзу є спільні цінності – повага до людської гідності, свобода слова, рівність прав і можливостей. Саме вони визначають зміст законів і політик.
Культура допомагає нам зберігати ідентичність і формувати її. Вона допомагає нам пам'ятати, фіксувати історію, і вона говорить нам про наші цінності. У що ми віримо, як ми уявляємо собі майбутнє – це все формує культура. І ми говоримо про це дуже багато в Міністерстві культури, тому що Україна – одна з перших країн, яка визнала культуру як основу національної безпеки».
Культура допомагає нам зберігати ідентичність і формувати її. Вона допомагає нам пам'ятати, фіксувати історію, і вона говорить нам про наші цінності.
Далі дискусія перейшла до міжнародного досвіду. Модераторка звернулася до Христини Рибачок із проханням розповісти про практики Швеції у сфері рівності та прав ЛГБТК+, які можуть бути корисними для України.
«У Швеції права людини, гендерна рівність та інші фундаментальні права захищають насамперед на рівні інституцій і державних політик. Є чіткі розуміння того, як ці права мають забезпечувати. Водночас Швеція розглядає права людини як сферу довгострокових інвестицій. Уся соціальна система побудована на тому, що вкладення дають результат через роки. Саме тому ми підтримуємо в Україні проєкти, що сприяють залученню жінок до ринку праці, розвитку системи дитячих садків, перекваліфікації працівників і створенню рівних можливостей.
Мені здається, що нам варто розширювати наш дискурс про права людини, тому що, коли суспільство не є чутливим до вразливості жінок, до вразливості представників ЛГБТК+ спільноти, то як ми можемо бути чутливими до інших вразливих категорій?»
Коли суспільство не є чутливим до вразливості жінок, до вразливості представників ЛГБТК+ спільноти, то як ми можемо бути чутливими до інших вразливих категорій?
Окрема частина дискусії була присвячена ролі медіа в поширенні знань про євроінтеграцію в регіонах України. Любов Раковиця наголосила, що саме журналісти мають перекладати складні європейські політики зрозумілою мовою для місцевих громад.
«За допомогою медіа можемо збирати й доносити до представників влади ті потреби, важливі моменти, які можуть бути не одразу помітними. Медіа часто виступають медіатором між владою та громадянським суспільством. Ці дві сторони – влада й громадянське суспільство – мають чути одна одну, розуміти й вести діалог.
Інша важлива роль медіа в тому, щоб доносити до людей те, що приймає влада, і ті законодавчі зміни, які є, а з іншого боку – збирати думки людей, виступати голосом тих, хто має свою думку й бачить, які зміни приймають чи планують приймати. І якщо ми говоримо про права людини, гендерну рівність та інші вразливі групи, то ці теми важливо підсвічувати».
Медіа часто виступають медіатором між владою та громадянським суспільством. Ці дві сторони – влада й громадянське суспільство – мають чути одна одну, розуміти й вести діалог.
Відповідаючи на запитання про перспективи цивільних партнерств, Інна Совсун зазначила, що тема вже стала частиною євроінтеграційних зобов’язань України, а тому її буде дедалі складніше ігнорувати. Також депутатка наголосила, що для просування тем рівності та прав людини необхідна активна співпраця між журналістами й політиками:
«Станом на сьогодні я абсолютно переконана, що людьми, у яких найбільш обмежені права, є військові. Рівність – це не тільки про те, щоб надати права категоріям, про які ми звичайно говоримо в межах цієї дискусії. Важливо думати про ті категорії, які стали вразливими в Україні внаслідок військових дій. Родини військових – це величезна категорія, мільйони людей, про яких сьогодні майже не говорять як про окрему групу. Водночас це люди, які проживають пекло війни в зовсім інших умовах, ніж більшість населення».
