КультураПонад 50% журналісток зазнають харасменту або нападів під час роботи – дослідження Wonder Media
Журналістки, які працюють з темами прав людини, ЛГБТІК+ спільнот та гендерної рівності
Дослідження Wonder Media та ГО «Почута» показало, що понад половина журналісток, які працюють із темами гендерної рівності та/або ЛГБТІК+ спільнот, зазнають харасменту або нападів під час роботи.
Отримані результати свідчать, що українські журналістки працюють в умовах підвищеного психологічного навантаження, яке суттєво впливає як на їхню професійну діяльність, так і на особистий стан.
У межах дослідження «Становище журналісток, які працюють із темами ЛГБТІК+ та фемінізму під час війни» проаналізували відповіді 41 журналістки, які працюють із темами прав людини, ЛГБТІК+ спільнот і гендерної рівності та подавалися на участь у Wonder Media Forum. У центрі дослідження були професійне виснаження, досвід онлайн-цькування та доступ до психологічної підтримки під час війни.
Результати засвідчили, що повномасштабне вторгнення суттєво загострило професійне вигорання, психологічне виснаження та нестабільність умов роботи в медіа. Зокрема, найпоширенішим досвідом серед респонденток стали різні форми онлайн-агресії. Понад половина учасниць – 56% – зазначили, що стикалися з образами та харасментом у цифровому просторі, а 51% повідомили про сексуалізовані або гендерно зумовлені напади.
Водночас 29% респонденток мали досвід прямих погроз, що свідчить про високий рівень ризиків навіть поза фізичним середовищем роботи.
Окрім цього, дослідження виявило прояви структурної нерівності в професії. Так, 39% журналісток стикалися з нерівними можливостями або оплатою праці, а 34% – із дискредитацією як експерток. Лише 17% учасниць зазначили, що не мали досвіду жодного з перелічених викликів.
Досвід постійного тиску й агресії безпосередньо впливає і на професійну діяльність журналісток. Зокрема, 37% респонденток зазначили, що стали менш публічними, 34% почали уникати певних тем, а 24% змінювали стиль або тон своїх матеріалів, адаптуючи їх до безпечнішого формату. Водночас 22% відмовлялися підписувати або публікувати окремі матеріали, а 27% замислювалися над зміною професії.
Разом із тим 34% респонденток зазначили, що подібний досвід не вплинув на їхню роботу. За даними дослідження, це може свідчити як про високий рівень адаптації, так і про певну нормалізацію складних умов праці.
Суттєвим викликом залишається й доступ до психологічної підтримки. Найчастіше респондентки називали фінансові обмеження – 61% – та брак часу – 49% – ключовими бар'єрами для звернення по допомогу. Ще третина респонденток вважає, що не потребує психологічної підтримки, а близько 10% вказують на вплив стигми.
«У цих умовах поєднуються кілька рівнів тиску – професійний, психологічний і соціальний. Онлайн-агресія, гендерна дискримінація, нестабільність умов праці та обмежений доступ до ресурсів формують системний виклик для збереження професійної стійкості журналісток», – зазначили у дослідженні.
У ньому підсумували: «Попри це, журналістки демонструють високий рівень професійної відданості та відповідальності за свою роботу. Багато з них продовжують висвітлювати теми прав людини, гендерної рівності та соціальної справедливості, що вкотре підтверджує критичну важливість їхньої роботи для українського суспільства в умовах війни».
Дослідження «Становище журналісток, які працюють із темами ЛГБТІК+ та фемінізму під час війни» підготовлене у межах Wonder Media Forum 2026 – щорічної події, яка об’єднує журналісток, редакторок, політикинь та міжнародних партнерів для розмови про роль медіа у просуванні прав людини та євроінтеграції України.
Ознайомитися з повним текстом дослідження можна за посиланням.
Про Wonder Media Forum
Wonder Media Forum – подія, яка об’єднує медіа, регіональних журналісток, представниць і представників міжнародних організацій, уряду, політикинь та активісток для розмови про права людини, фемінізм, питання ЛГБТКІ-спільнот, медіа та їхнє місце у процесах євроінтеграції України.
4–5 червня в Києві відбувся перший Wonder Media Forum. Цьогорічною темою Форуму стала: «Євроінтеграція України: медіа та права людини». Вона задала рамку для дискусії про те, як європейські цінності втілюють не лише на рівні політичних рішень, а й у повсякденному житті, суспільних практиках і роботі медіа.
